Мета: 1) формування мовної компетентності; учень знає поняття про синоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми; вміє складати з ними речення та усні висловлювання; наводить приклади різних видів синонімів, антонімів, паронімів, фразеологізмів;
розвиток навичок спілкувавання;
виховання поваги до рідного слова, патріотизму.
Мета:1) формування мовної компетентності; студент удосконалює вміння слухати й розуміти текс художнього стилю; уміє визначати тему та ідею тексту, писати план та тези, тематичні виписки;
2) розвиток навичок мислення (аналітичне, синтетичне, критичне), спілкувавання;
3) виховання поваги до рідного слова, патріотизму.
Тема: Написання складних іменників. Написання складних прикметників
Мета: 1) формування мовної компетентності; учень знає основні праила правопису складних іменників та складних прикметників; уміє застосовувати здобути теоретичні знання під час виконання практичних завдань; наводить приклади складних слів щодо різних правил правопису; 2) розвиток навичок спілкувавання; 3) виховання поваги до рідного слова, патріотизму.
Тема: Основні орфограми в коренях. Основні орфограми в префіксах
Мета: 1) формування мовної компетентності; учень знає основні орфограми в коренях і префіксах; вміє застосовувати здобути теоретичні знання під час виконання практичних завдань; наводить приклади слів з різними видами орфограм у коренях та префіксах;
2) розвиток навичок спілкувавання;
3) виховання поваги до рідного слова, патріотизму.
Мета уроку: Скласти уявлення учнів про один із видів письмового спілкування; навчити учнів оперувати термінами «ділові (службові)» та «особисті (приватні)» листи; розкрити певні традиції листування; удосконалити вміння використовувати звертання, вставні слова; розвивати усне та писемне мовлення; виховувати найкращі людські якості на основі казок І. Франка.
Обладнання: порожній конверт, лист від імені І. Франка, адреса одержувача, адреса відправника, тексти казок І. Франка, індивідуальні картки, маски звірів, конверти та аркуші паперу для кожного учня, таблиця з написом адрес на конвертах, правила написання листа, матеріал для інтерактивної технології «Щит», поштова скринька, підручники, зошити.
Односкладні речення з головним членом — присудком
Речення з одним головним членом називаються односкладними.
Другий головний член або не потрібен для розуміння змісту таких речень, або його взагалі не може бути.
Вправа 1. Знайдіть у реченнях додатки. Чим вони виражені і на які питання відповідають? Яким способом вони з'єднані з членами речення, від яких залежать?
1. Я люблю дороги, стигле жито із веселим сонцем пополам! (Мал.) 2. Нам батьки і вчителі хочуть щастя на землі. (Рильський.)
Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? к о м у? ч о м у? і т. д.)
Вправа 1. Що ви знаєте про слова, написані через дефіс? Чи можна уважати означеннями? На які питання вони відповідають? Що означають?
1. І нареклись героями Дніпра воїни-герої (Тич..) 2. Чеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята (Гончар.). 3. Інженери-дослідники прибули на будівництво Байкало-Амурської магістралі (О. Лупій.). 4. Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський). 5. Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (І. Ле).
Другорядні члени речення найчастіше пояснюють головні члени речення, залежать від них. Відповідають на різні питання, розрізняються між собою значенням і в більшості випадків граматично. Другорядні члени речення — це означення, додатки і обставини. Наприклад: у реченні На сільському сході повстанці обрали революційний комітет. (Куч.) вжито такі другорядні члени: (обрали що?) комітет — додаток; (обрали де?) на сході — обставина; (комітет який?) революційний — означення; (на сході якому?) сільському — означення.
