Поняття про односкладні речення

 Односкладні речення з головним членом — присудком

 Речення з одним головним членом називаються одно­складними.

Другий головний член або не потрібен для розуміння змісту таких речень, або його взагалі не може бути.

Вправа 1. Прочитайте. Чи всі речення мають підмет і присудок? Чи зрозумілий зміст речень з одним головним членом? Підметом чи присудком є в них головний член речення?

1. Сміху вже не чулася. Він став прислухатися. Спочатку нічого не було чути. Потім водою донесло тиху пісню. Пісня скоро одбриніла. Стало тихо. Високо над горами стояло серпневе сонце. Пахли трави, верби. (Коз.) 2. Радісний подих пронісся в юрбі. Заговорили. Хтось усміхнувся. (Гол.) 3. Працюватимеш вволю — матимеш долю. (Нар. те.) 4. Біжимо в клас юрбою, обганяєм вітер. (Забіла.) 5. Глибока ніч. Будинки сплять і люди(Рильсь­кий.)

 Граматична основа односкладного речення — це головний його член (присудок або підмет). Розрізняють дві основні групи одно­складних речень.

—   Речення з головним членом — присудком. Це речення таких видів: а) означено-особов; б) неозначено-особові: Весною в селі встають рано. (Мирний.); в) узагальнено-особові: Більше вчитимеиіся — більше знатимеш. (Нар. те.): г) безособові: Незабаром і смеркне. (Десн.)

Речення з головним членом — підметом. Це називні речен­ня: Квітучий сад. В нім тиша залягла. (Ющ.)

Як і двоскладні речення (з підметом і присудком), речення з одним головним членом бувають поширеними і непошир е н и м и, наприклад: Надворі смеркалося. (Мирний.) і Смер­калось.

Вправа 2. Випишіть односкладні речення. Які з речень поширені, а які — непоширені? Виділіть головний член.

1. На складі пального закопували в землю бочку з бензином. (Гончар.) 2. Вчись  не до старості, а до смерті. (Нар. те.) 3. Полк тоді саме наступав у горах північним берегом Дунаю. Безлюдний, похмурий край. Голі шоломи сопок, темні масиви лісів. Урвища.

Провалля. (Гончар.) 4. На ромашці настоялося літо. (Стельмах.) 5. Дуже гарний вересневий ранок. (Забіла.) 6. Мотоцикл кидало то ліворуч, то праворуч. 7. Підтягую ослаблі струни, ласкаво тор­каю їх  смичком. (Збан.)

Односкладні речення з головним членом — присудком

Означено-особові речення

Вправа 3. Прочитайте. Скільки головних членів у кожному реченні? Спишіть, виділіть присудки. Якою формою дієслова вони виражені (спосіб, час, особа, число)?

1. Завтра зранку вийду до криниці, непочатої води нап'юсь... (Вінгран.) 2. З вершин минулого майбутнє бачим. (Вирган.) 3. Завершуй задуми і справи, не залишай на кращі дні. (Синг.) 5. Крил не вти­най сизокрилій голубці, хай вона вільно літа! (Л. Укр.)

О з н а ч е н о-о собовими називаються такі односкладні ре­чення, в яких присудок означає дію, що стосується певної особи (або осіб). Наприклад: 1. Неначе музику, слухаю рідні куранти. (Синг.) 2. Трудом і розумом оновлюємо світ. (Синг.) 3. Закріп­ляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину. (Тич.)

Присудок у таких реченнях виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи дійсного або наказового способу. На певну особу (я, ти; ми, ви) вказує закінчення дієслова-присудка.

Вправа 4. Випишіть означено-особові речення. Виділіть присудки.

1. Веснянійте, далі сині, наливайтесь сонцем, дні! (Сос.) 2. Поставлю хату і кімнату, садок-рзйочок насаджу. (Шевч.) 3. Не дай мені, Боже, дітей пережити. (Нагн.) . З вітром весняним сосна розмовляє. (Л. Укр.) 5. Вигострю, виточу зброю іскристу. (Л. Укр.) 6. В пе­редчутті грози виходжу з дому. (Дор.)


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.