Синоніми

Лексика мови постійно збагачується. Одне й те ж саме поняття характеризується з різних сторін, виділяються нові його ознаки. В лексемах може відбиватися ставлення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та воле­виявлення. Між словами, що позначають одне розгалужене поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлюються близькі зв'язки. їх називають синоніміч­ними, а слова — синонімами.

Слово синонім грецького походження й дослівно означає «однойменний». Тобто це слова, що мають спільність значення, але відрізняються відтінками значень чи сти­лістичними забарвленнями, наприклад: лихо, горе, біда, нещастя; нудьга, сум, жаль, туга. Отже, синоніми мають дві суттєві властивості. З одного боку, вони подібні, близь­кі, а з другого — значеннєві відтінки й стилістичне забарвлення їх не збігаються, не роблять їх однаковими.

Синонімія — це повний або частковий збіг зна­чення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі.

Декілька синонімів, що мають одне спільне значення, називаються синонімічним рядом. Ряд має одне стрижневе, опорне слово, що виражає найзагальніше значення й не має стилістичних відтінків. Воно ще називається семантич­ною домінантою і об'єднує навколо себе інші стилістично забарвлені синоніми, наприклад: ходити — крокувати (уро­чисто), марширувати (в шерензі), поспішати (швидко), плентатися (повільно); стійкий — міцний, непохитний (ду­же стійкий); сміятися — реготати (голосно сміятися), хихикати (неприємно сміятися); безжалісний — без­сердечний (нечутливий до чужого болю), жорстокий (дуже безжалісний); метелиця — хуртовина, завірюха, хуга; ма­ти — ненька; солдат — боєць, воїн, армієць, ратник; бандит — грабіжник, розбійник; пахучий — запашний, духмяний, ароматний; дбати — клопотатися, піклувати­ся, турбуватися; бій — битва, січа.

Синоніміка — сукупність синонімів, наявних у мові. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтак­сичні, фразеологічні.

Лексичні синоніми — це подібні або тотожні за значен­ням слова. Абсолютних синонімів у мові мало: оплески — аплодисменти, доказ — аргумент, зодчий — архітектор, відтінок — нюанс, літак — аероплан, укол — ін'єкція, во­дограй — фонтан, вітрило — парус. Вони не мають яки­хось значеннєвих відтінків. Використовують їх у мовленні для того, щоб уникнути повторів. Абсолютні синоніми ви­никають, коли замість власне українського слова запози­чується іншомовне з таким самим значенням. Зловживати іншомовними словами не слід.

Крім абсолютних, серед лексичних синонімів є ідеогра­фічні (значеннєві) й стилістичні.

Ідеографічні синоніми передають різні значеннєві від­тінки того самого поняття: говорити — виступати, про­голошувати, розмовляти; тихий — повільний, спокійний; хата — дім, будинок, житло, квартира; дорога — шлях, гостинець, путь, узвіз, тракт, бетонка.

Стилістичні синоніми при спільності значення передають різне стилістичне забарвлення (емоційне, оцінне): гово­рити — базікати, патякати; ходити — швендяти, чов­гати; їсти — глитати, жерти. Вони, як правило, за­кріплюються у мовленні певного стилю, наприклад: гово­рити, але на зборах — виступати; розбір, але в науко­вому стилі — аналіз; прохання, але в офіційно-діловому стилі — заява.