Творення ступенів порівняння прикметників

План

1.        Поняття про розряди прикметників. Якісні ад’єктиви.

2.        Вищий та найвищий ступені порівняння, їх творення.

3.        Прикметники, що не утворюють ступенів порівняння.

1.      Поняття про розряди прикметників. Якісні ад’єктиви

За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються на три групи:

якісні — називають ознаки, властиві предмету більшою або меншою мірою: холодний — холодніший — най-холодніший, широкий — ширший — найширший, солодкий — солодший — найсолодший, чистий — чистіший — найчистіший;

відносні — називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: телефонний дзвінок, дитячі книжки, осінні вітри, весняні дощі, завтрашній день, дерев 'яний будинок;

присвійні — вказують на приналежність предмета людині (рідше —тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?: братів автомобіль, Шевченкова поезія, батькова ферма, сестрина дача, материна вишиванка, лисяча нора, лелече гніздо.

2.      Вищий та найвищий ступені порівняння, їх творення.

1. Вищий ступінь прикметників. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням:

а) Суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий.

б) Слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий.

2. Найвищий ступінь прикметників. Найвищий ступінь прикметників утворюємо додаванням:

а) Префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший, найкраща, найменше.

б) Слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне.

Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший.

3.      Прикметники, що не утворюють ступенів порівняння

Існують прикметники, які не утворюють ступенів порівняння. До них належать:
1) відносні прикметники – сталевий, оксамитовий, нічний, викла­дацький;
2) прикметники, що виражають абсолютну якість: сліпий, глухий, босий;
3) назви мастей тварин: буланий, зозулястий, вороний;
4) назви кольорів, що виникли в результаті зміни значення колишніх відносних прикметників: апельсиновий колір, салатовий відтінок;
5) прикметники з суфіксом здрібнілості: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малесенький, тонюсінький, легенький;
6) прикметники з суфіксами згрубілості -езн-, -енн-: величезний, довже­лезний, товстенний;
7) прикметники з суфіксами неповного вияву ознаки -ав-, -уват-: білуватий, жовтавий;
8) прикметники з префіксом пре-: предобрий, прегарний;
9) прикметники з префіксами над-, за-, ультра-, яківказують на мак­си­мальний рівень вияву ознаки: надзвичайний, заши­рокий, ультра­швидкий;
10) прикметники з префіксом не-: недобрий, нешвидкий;
11) незмінювані прикметники іншомовного походження: бордо, беж;
12) більшість складних прикметників: жовто-зелений, сорокарічний.

Типові порушення норми:

1) одночасне вживання простої та складеної форм ступенів порівняння: більш точніше замість точніше, найменш уважніший замість найменш уважний.
2) утворення найвищого ступеня порівняння за допомогою слова самий: самий поганий замість найгірший, самий кращий замість найкращий.
3) поєднання порівнянь із прикметниками вищого ступеня у формі родового відмінка без прийменника на взірець російської мови: краще всього, старший мене, глибший інших. Іноді можна почути разючий покруч: “У зайця задні ноги довше передніх”, “Він старанніше інших студентів своєї групи”, що виникає внаслідок поєднання прислівникової форми з родовим відмінком означуваного слова. Пригадаймо, що вищий ступінь порівняння прикметників звичайно вимагає після себе прийменників від, за, над, проти з відповідними відмінками або сполучників як, ніж. Тому треба казати: “задні ноги довші, ніж (як або за) передні”, “довші проти (від) передніх”, “старанніший за (від або проти) інших студентів”, “старанніший, ніж (як) інші студенти”, “краще над (за, ніж, як) усе”, “краще від усього”, “старший від (за, проти) мене”, “старший, ніж (як) я”, “глибший за (від, над, проти) інших”, “глибший, як (ніж) інші”.
4) використання форми вищого ступеня у значенні найвищого. У газет­них публікаціях та й в усних виступах часто натрапляємо на вислови “зібралися кра­щі люди села”, “відзначимо голов­ніші здобутки та надбання”, “проана­лі­зуй­мо вірогідніші шляхи вирішення проблеми”. Загальновідомо, що форму вищого сту­пеня вживають тоді, коли щось порівнюють за певними ознаками: кращі за ін­ших, головніші від інших, вірогідніші, ніж інші. Вищий сту­пінь порівняння прик­­метників не має значення, синонімічного із формою найвищого ступеня. Ро­сійське “высшая мера наказания” – це по-українському не вища, а “найвища мі­ра покарання”; “высшее качество” – це не вища, а “найвища якість”; сло­во­спо­лучення “высшая аттеста­цион­ная комиссия” треба б перекласти “найвища атес­таційна комісія” і т. ін. Отож і в наз­ва­них вище ситуаціях слід було ска­за­ти так: “зібралися найкращі люди села”, “від­зна­чимо найголовніші здобутки та надбання”, “проаналізуймо найвірогідніші шляхи вирішення проблеми”.

Практичні завдання

Завдання 1. Утворіть ступені порівняння від прикметників короткий, вузький, низький, широкий, важкий, високий, гарний, товстий, дужий, до­рогий, великий, малий, тугий, тихий, легкий, м’який, поганий.

Завдання 2. Котрі з поданих прикметників утворюють ступені порів­нян­ня? Ут­во­ріть їх. Зимо­вий, важкий, навчальний, важливий, дорогий, ста­левий, доб­рий, широкий, низь­кий, гуманний, здоровенний, високий, військовий, цифро­вий, довгий, буланий, веселий, даремний, недобрий, глибокий, дужий, все­силь­ний, щирий, залізний, білуватий, лаконічний, гіпсовий, токсичний, короткий, нешвидкий, лікарський, старезний, над­чут­ливий, широчезний, сліпий, здібний.

Завдання 3. Виправте помилки у словах і словосполученнях: наймень­ший, більш темніший ко­лір, самий головний, зеленуватіший, саме головне, самий крайній, самий найкращий, саме важне, самий близький друг.

Завдання 4. Відредагуйте речення: Я не міг повірити, що сама близька лю­дина могла так підставити. Катя знала, що екзамен по фізиці все рівно бу­де самим тяжчим. Більш детальніша інформація при співбесіді. Хотя зов­ніш­ність тоже важлива, самим найголовним для мене є духовна близькість. Вона краща всіх. Від­повідь мого бувшого однокласника була найбільш змістов­нішою. До самого молодшого сина Мішеньки батьки від­носяться більш поблаж­ливіше, ніж до старших. У нас ціни нижчі базарних.

Завдання 5. Утворіть присвійні прикметники від іменників: Шевченко, ди­рек­тор, декан, Петренко, кінь, Микола, Марія, Марійка, Юрій, Софія, сестра, ма­ти, ведмідь, секретар, інже­нер, лисиця, віл, лебідь, бджола, вовк, заєць, Андрій, Ольга, донька, Надя, Надія, коваль, матуся, тітка, батько, Тетянка, Тетяна, Кайдаш, Антін, син, Олеся, Іра, Ірина, Софійка.

Завдання 6. Вставте пропущену букву в прикметниках: природн…й, муж­н…й, колоритн…й, вечірн…й, внутрішн…й, габаритн...й, автоматич­н...й, всесвітн…й, го­род­н…й, міжнародн...й, дальн…й, самобутн…й, свій­ськ...й, хатн…й, до­рож­н…й, самотн…й, дочірн…й, завтрашн…й, су­бот­н…й, легендарн…й, зовнішн…й, придорожн…й, одноманітн...й, ефективн...й, су­сідн…й, закономірн...й, нижн…й, нинішн…й, обідн…й, безпросвітн…й, ос­віт­н…й, лаконічн…й, пізн…й, подружн…й, непереможн…й, безпомічн…й, сьо­годнішн…й, народн…й, теперішн…й, тодішн…й, торішн…й, тутешн…й, художн…й, безробітн...й.