Додаток прямий і непрямий

Вправа 1. Знайдіть у реченнях додатки. Чим вони виражені і на які питання відповідають? Яким способом вони з'єднані з членами речення, від яких залежать?

1. Я люблю дороги, стигле жито із веселим сонцем пополам! (Мал.) 2. Нам батьки і вчителі хочуть щастя на землі. (Риль­ський.)

Додаток — це другорядний член речення, який означає пред­мет і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? к о м у? ч о м у? і т. д.)

Додатки звичайно виражаються іменниками та займенниками без прийменників або з прийменниками, наприклад: 1. З нами часто в поле вона (вчителька) ходила й вчила нас любить свій рідний край. (Сос.)

Крім того, додатками можуть виступати слова інших частин мови, що вживаються у значенні іменника і відповідають на питання непрямих відмінків, а саме:

1.  Прикметник і дієприкметник

2.  Числівник, часто в сполученні з іменником: Семеро од­ного не ждуть. (Нар. те.) Три явори посадила сестра при до­лині. (Шевч.)

3.  Прислівник (багато, мало та ін.) у сполученні з імен­ником: Рідні пісні навіювали на нього багато споминів. (Гончар.)

4.  Неозначена форма ді є с л о в а: Вона категорично за­боронила хворому рухатися і розмовляти. (Смолич.)

5.  Вигук, службове слово: 1. Курсанти побачили Щорса у вікні і послали йому громове «ура». (Довж.) 2. Напишіть «з-під» правильно, через дефіс.

Найчастіше додаток у реченні залежить від дієслова-присудка, наприклад: Я так люблю усе живе, душею світ весь обнімаю.(Сос.)

Рідше додаток залежить від члена речення, вираженого іменни­ком, прикметником, дієприкметником, наприклад: І. Ми ковалі (чого?) життя нового, плугатарі (чого?) свого вільного поля. (Цюпа.) 2. Я молодий (чим?) любов'ю (до кого?) до народу. (Сос.) 3. Герої славою повиті (чи м?). Зоріє кожного ім'я. (Ус.)

Вправа 2. Складіть речення, використовуючи подані словосполучення, і запишіть. Виділіть додатки. Словами яких частин мови вони виражені? На які відмінкові питання відповідають?

Придбати підручники. Передплатити газету. Листуватися з рід­ними. Допомагати матері. Розповісти про зустріч. Завоювання кос­мосу. Милуватися пейзажем.

Вправа 3. У яких реченнях неозначена форма дієслова виступає додатком, а в яких — частиною складеного дієслівного присудка? Поясніть.

1. І ось — учні хочуть жити, і розвиватись, і творить. Так хто ж їм смів заборонити про сонце правди говорить? (Тич.) 2. Полк саме готувався форсувати ріку. (Гончар.) 3. Я так люблю сіяти! Люблю орати, косити, молотити. (Довж.) 5. Адмірал ескадру ви­водити в море відмовився. (Корн.)

Вправа 4. Прочитайте. У яких реченнях додаток означає предмет, на який переходить дія, а в яких — предмет, що виступає знаряддям дії? Від якого дієслова (пере­хідного чи неперехідного) залежить додаток?

1. Відкривай гарячі груди, мати-земле! Дощ остудить, оживить і запліднить і пшеницею, й ячменем, буйним повівом зеленим білі села звеселить. (Рильський.) 2. Гриби й ягоди збирав він дід у лісі краще за нас усіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо. (Довж.) 3. Як він любить цей зоряний степ уночі! 4. Все навкруги пашіло полум'ям, дихало густою спекою. (Гончар.)

Прямим називається додаток, який залежить від перехідного дієслова і стоїть у знахідному відмінку без прийменника. На­приклад: Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. (Шевч.) Додаток вважається прямим і в родовому відмінку:

а)   якщо перехідне дієслово вживається із заперечною часткою не, наприклад: І ми стоїм на всенародній варті,— не вирвать зброї з нашої руки. (Бажан.);

б)  якщо дія, виражена перехідним дієсловом, переходить не на весь предмет, а на частину його, наприклад: Мокрина пішла додому, а ввечері знов прийшла до куреня, взяла хліба, риби й води. (Н.-Лев.)

Усі інші додатки, тобто додатки, виражені непрямими відмін­ками і знахідним відмінком з прийменником, є непрямими, наприклад: І майор справді дбав про родинні справи своїх бій­ців, як про свої власні. (Гончар.)

Вправа 5. Перекладіть українською мовою і запишіть. Однаковими чи різними відмін­ками виражені додатки? Які вони (прямі чи непрямі)?

1. Причинять вред. 2. Извинить товарища. 3. Подражать учи­телю. 4. Нуждаться в помощи. 5. Болеть гриппом. 6. Красивая лицом. 7. Ехать к родственникам. 8. Подготовиться к праздникам. 9. Обратиться по адресу. 10. Издеваться над человеком. 11. Стре­миться к знаниям. 12. Ходить по комнате. 13. Выполнить по рас­поряжению.

Вправа 6. Перебудуйте речення, замінивши прості присудки складеними, у яких іменна частина виражена дієприкметником пасивного стану. Виділіть підмети, присудки і додатки. Чим вони виражені?

Зразок. Високі гори вкрив густий ліс. — Високі гори вкриті густим лісом.

1. Герої-папанінці завоювали Північний полюс. 2. Наші льотчики врятували челюскінців. 3. Комбайнери своєчасно обмолотили пше­ницю. 4. Всі учні класу добре  склали іспит.

 

 

 

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.