Другорядні члени речення. Узгоджене і неузгоджене означення

Другорядні члени речення найчастіше пояснюють головні члени речення, залежать від них. Відповідають на різні питання, роз­різняються між собою значенням і в більшості випадків грама­тично. Другорядні члени речення — це означення, додат­ки і обставини. Наприклад: у реченні На сільському сході повстанці обрали революційний комітет. (Куч.) вжито такі дру­горядні члени: (обрали що?) комітет — додаток; (обрали де?) на сході — обставина; (комітет який?) революційний — озна­чення; (на сході якому?) сільському — означення. Досить часто одні другорядні члени безпосередньо пояснюють інші другорядні і залежать від них. Так, у наведеному реченні означення революційний пояснює додаток комітет, а означення сільському залежить від обставини на сході.

 Означення узгоджене і неузгоджене

Означення — це другорядний член речення, який показує ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? кот­рий? скількох? скільком? скількома? на скіль­кох?

Наприклад: 1. Тут височіла біла російська береза. (Смолич.) 2. У розчинені балконні двері линуло свіже морське повітря. (Янов.)

Означення: а) показують різні ознаки предметів (відповіда­ють на питання який?): Верескливі, меткі, попелясті згуртува­лись у зграйку стрижі. (В. Кобець.); б) вказують на приналеж­ність (відповідають на питання чий?): Наша Батьківщина най­краща в світі. (Бичко.); в) на порядок предметів при лічбі (від­відають на питання к о т р и й?): Третій батальйон стояв в обороні. (Гончар.); г) характеризують предмет за кількісною ознак (відповідають на питання скількох? скількома?): Я задумав цієї ночі втікать з села з Кавуном та ще з чотирма чоловіками. (Н.-Лев.)

Узгодженим називається означення, яке зв'язане з оз­начуваним членом речення способом узгодження.

Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкмет­никами, займенниками, числівниками, дієприкметниковими зво­ротами (поширені означення). Наприклад: 1. Крутояр змалечку знав запах генераторного газу і розтопленого металу. (Собко.): виділені означення узгоджені з пояснюваними словами-додатками газу, металу в роді, числі й відмінку. 2. За дванадцятьма мо­стами сивий Дніпро встає. (Мал.): означення дванадцятьма уз-- годжене з обставиною за мостами у відмінку, означення сивий узгоджене з підметом Дніпро в роді, числі й відмінку. 3. Мова українського народу, витворена віками, коштовним скарбом роз­вивається в родині радянських народів-братів. (За П. Панчем.): дієприкметник витворена у дієприкметниковому звороті витворе­на віками узгоджується з підметом мова в роді, числі й відмінку.

Вправа 1. Спишіть, вилучивши означення. Порівняйте обидва описи. Який із них і чому більш яскравий, образний?

І море, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ — все було залите гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що4 всі сутінки, всі кольори ніби зливались докупи. Тіль­ки зверху ясно синіло пишне, кругле, лиснюче небо. (І. Нечуй-Левицький.)

Иеузгодженим називається означення, яке зв'язане з пояснюваним словом способом керування або способом прилягання.

Наприклад: Брянський і Черниш попросили в командира ба­тальйону дозволу проскочити до кузні. (Гончар.): (командира я кого?") батальйону — неузгоджене означення, спосіб зв'язку — керування; (дозволу якого?) проскочити — неузгоджене озна­чення, яке з'єднується з пояснювальним словом способом при­лягання.

Найчастіше неузгоджені означення виражаються іменниками в непрямих відмінках (без прийменника або з прийменником). На­приклад: 1. Затоку обступили вогники (які?) кораблів. (Скл.) 2. Моя Батьківщина — це поле (яке?) без меж. (Рильський.) Крім того, в ролі неузгоджених означень можуть уживатися:

—  Займенники його, її, їх у присвійному значенні: (Ч и я?) її чорноволоса голова з маковим вінком здавалась квіткою. (Н.-Лев.)

—    Неозначена форма дієслова: Мій танк дістав зав­дання (я к е?) дійти до майдану. (Ле.)

—    Прислівник і дієприслівник: 1. Дорога (яка?) ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами. (Гончар.) 2. Вітанням (я к и м?) стоячи зустрів клас учителя.

4. Стійке сполучення слів: Любо було глянути на постать Замфіра (я к у?) з гордим обличчям, з міцним станом. (Коцюб.)

Вправа 2. Спочатку випишіть узгоджені означення, а потім — неузгоджені (разом із членами речення, від яких вони залежать). На яке питання відповідає кожне означення? Що означає? Чим виражене? Яким є спосіб зв'язку між означенням і пояснюваним словом?

1. Будь не тільки сином батька, а й сином народу. (Нар. тв.) 2. Це була музика нових поколінь. (Коцюб.) 3. І сміх трусить по­статі хліборобів, веселими мсльозами заливає очі. 4. Потім сон переносив мене до похилого жита біля вітряків. (Стельмах.) 5. Думки про землю будили Маланку по ночах. (Коцюб.) 6. І місто­чок через річку брама замикала. (Рудан.) 7. У долині — луки, трава по пояс. (Тесл.)

Вправа 3. До поданих словосполучень з узгодженими означеннями доберіть словосполучення-синоніми з неузгодженими означеннями. Чи різняться такі словосполу­чення смисловими відтінками?

Зразок. Електрична сила — сила електрики.

1. Шев­ченкові твори. 2. Батьків костюм. 3. Весняні дні. 4. Морські глибини. 5. Гірські вершини. 6. Воєнні дні. 7. Командирський наказ. 8. Ге­ройський вчинок. 9. Трамвайна зупинка. 10. Хрустальна ваза. 11. Книжкова полиця. 12. Високоякісна сталь.