Одним з найвидатніших творів Івана Котляревського є "Енеїда". Ця поема була популярною завжди. Ще за життя поета вона розходилась по Україні в рукописних списках. "Енеїда" живе вже понад півтора століття, і це, безумовно, талановитий, по-справжньому народний твір. Вона написана багатою народною мовою, а динамічні характеристики богів та царів, здається, списано з живих людей.
Центральним образом поеми є Еней. Котляревський бачить його веселим, дотепним парубком, сміливим, відчайдушним, але трохи легковажним:
Еней був парубок моторний І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний Завзятіший од всіх бурлак...
Але разом з тим Еней – лицар, хоробрий полководець, розважливий державний діяч:
Еней один не роздягався,
Еней один за всіх не спав,
Він думав, мислив, умудрявся...
В його образі відтворено деякі національні риси українського характеру. Його вдача дуже суперечлива: то він несерйозний і легковажний, то мудрий і дбайливий. Він поважає своїх козаків, намагається бути з ними, щоб не трапилось: буря на морі або похід ворожого війська, або низка любовних пригод.
Еней - добра, щира, пряма людина, істинно народний персонаж, і тому такий живий і близький. Його характер не зазнав змін за півтора століття, він існує, він є. Здається, ми давні знайомі.
