Сприймання чужого мовлення. Аудіювання.

Тема: Сприймання чужого мовлення. Аудіювання.
Мета:1) формування мовної компетентності; студентудосконалює вміння слухати й розуміти текс художнього стилю; уміє визначати тему та ідею тексту; використовує різні способи ; наводить приклади складних слів щодо різних правил правопису; 
2) розвиток навичок мислення (аналітичне, синтетичне, критичне), спілкувавання;
3) виховання поваги до рідного слова, патріотизму.
Хід уроку
1. Організаційний етап.
Взаємне вітання викладача й студентів; перевірка відсутніх; перевірка зовнішнього стану приміщення; перевірка робочих місць та зовнішнього вигляду учнів; організація уваги.
2. Зачитування тексту викладачем.
ПОКРИТКА
  Поярмаркувавши, Пилип заїхав до кума. Виїхав од кума пополудні, днина стояла гарна, коненята бігли дружно, під полозками скрипів сніг, і Пилип замугикав пісеньку. Над дорогою з крякотом тягли ворони, Пилип не звернув на те уваги, а даремно: невдовзі в повітрі закружляли білі джмелі, а далі розгулялася справжня віхола. Дорогу замітало, коні вже біли тюпака, а далі перейшли на ходу. Раптом захропли, рвонули вбік, і, ледве не черкнувши саньми, проминули обкидану снігом білу постать. Вона ледь посувалася, нахилившись уперед, на грудях у неї випинався якийсь клунок. Пилип оглянувся раз, вдруге. Кого це, подумав, погнало проти ночі. Постать ніби жіноча. Це ж куди вона… Примете снігом на дорозі. 
  Пилип тпрукнув на коні. Постать порівнялася з саньми. 
-Хто ти є? – гукнув. - Жива душа чи привид? Куди проти ночі? Сідай вже. 
  Постать хилитнулась і сіла на краєчок саней. Обличчя закутане хусткою по самі очі, не розібрати – стара жінка чи молода, за кожушиною вузлик. Щойно коні зрушили з місця, вузлик пискнув. І щось пискнуло в Пилипа в грудях. 
-Як же ти з дитиною… Хто тебе пустив у зимню дорогу… Ех, люди, - і вдарив по конях. – Куди тобі? 
-Не знаю… 
  Голос кволий і, здається, молодий. 
-То ти, Господи, сирота чи покритка? 
  Почувся тихий схлип. Пилип повернув до свого хутора. Він лісникує у пана Дудочки. Пилип Гак – з козаків, але пан заповзявся перевести його в кріпаки, тис, гнув, але в Гака є папір на козацтво, і панові не вдалося його виманити. Тоді він найняв Пилипа в побережники, і Пилип погодився. Пан йому не платить і вважає його кріпаком, а Пилип вважає себе вольним чоловіком, козаком. Кожен сподівається, що перекабатить на своє, так і живуть. 
  Коні вперлися у ворота. Пилип скочив із саней, одчинив ворота і завів коні у двір. 
-Ходім, небого, до хати, - покликав жінку. 
  Та повільно підвелася. Пилип одімкнув двері. Жив сам, дружина, привівши дитину, дівчинку, яка одразу померла, теж покинула цей світ. 
Завів несподівану гостю до хати, мовив: 
-Роздягайся і лізь з дитям на піч. Там тепло, я топив. А я попораю коні, - роздмухав під комином жар, запалив каганчика й подався надвір. 
  Коли повернувся, молодиця стояла посеред хати. Сніг на хустці почав обтавати, обличчя молодиці видавалося в сяючому німбі обличчям Богоматері, аж Пилипа струснуло. Й було це обличчя молоденьким-молоденьким, сливе дівочим. 
-Чого стоїш стовпом посеред хати? – майже гримнув Пилип з якоїсь досади. – Хочеш дитя застудити? – (Воно кричало). – Хто в тебе – дівка, козак? Як звати? 
-Хлопчик. Івась. 
-А тебе? – допоміг скинути кожуха. 
-Катерина. 
  Сповадивши молодицю на піч, одчинив скриню, перекинув одну шматину, другу, нарешті в його руках опинилася сорочка покійної Варки. Взяв ножа, брейонув уподовж од пазухи, нарізав і роздер упоперек, покраяв на чотири частини. Зжужмав і кинув на піч. 
-Візьми перепеленай маля. Шмаття чисте. 
  Узяв під припічком горня, налив у нього молока, присунув до вогню. Коли молоко зашипіло, почало підніматися, ухопив горня ганчіркою. Налив у велику полив’яну чашку, відбатував скибку паляниці, став на ослінець біля лежанки, поставив чашку на край печі. 
-Випий від застуди. Та й… хліба з’їж. Це треба для дитини. 

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.