25.05.2018
І чи И писати у власних iншомовних назвах? Чому в українському вжитку стає бiльше власних назв iншомовного походження, у яких замiсть iпишуть и? Чи можна поширювати на них «правило дев’ятки»? Цi запитання ставить багато людей. А й справдi, як їх передавати в українськiй мовi?
24.05.2018
Перiод панування експресiонiстичного мистецтва припадає на часи становлення М.Кулiша-драматурга. Принципи авангардизму органiчно лягли в основу свiтовiдчування митця i посiли домiнантне мiсце в його поетицi. Творча спадщина письменника донедавна лишалася поза увагою науковцiв, передусiм через тривалу табуйованiсть його п’єс. На сьогоднi вiдправною точкою у дослiдженнi драматургiї М.Кулiша є праця Н.Кузякiної.
22.05.2018
Коли ми говоримо про метафiзичнiсть у поезiї, то маємо на увазi передусiм рацiонально-екзистенцiйнi смисли. Починаючи з ХІІІ ст., буттєва проблематика в метафiзицi стає домiнантною. Буття, що пiзнається поетом-метафiзиком, актуалiзується в його свiдомостi саме через рацiональнi й екзистенцiйнi смисли. Деформацiя буттєвих смислiв, якi особливо активiзувалися в бароковий перiод, починає визначати масовий свiтогляд лише у ХХ ст. Найбiльш симптоматично вiдповiдну свiдомiсть передбачив Фридрих Нiцше.
18.05.2018
У центрi уваги шевченкознавцiв традицiйно перебували питання художнього синтаксису поетичної мови Шевченка. Простежуються два напрями дослiджень: формально-синтаксичний, що спочатку поєднувався iз пошуком семантико-стилiстичних особливостей синтаксичних явищ, а згодом оформився як дослiдження цiлiсної системи поетичного синтаксису автора, i образно-стилiстичний, спрямований на розбудову теорiї фiгур, виражально-зображальних засобiв синтагматичної природи.
18.05.2018
Першi десятирiччя ХХ столiття у життi українського народу позначенi незалежнiстю думки, вагомим доробком вiтчизняних науковцiв, громадсько-полiтичних дiячiв, письменникiв. Тогочасна українська лiтература представлена iменами Івана Франка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Богдана Лепкого, Андрiя Чайковського, Ірини Вiльде, Богдана-Ігоря Антонича, Осипа Назарука, Олени Кисiлевської, Ольги Дучимiнської та iн. Серед них особливе мiсце належить Степановi Йосиповичу Смаль-Стоцькому (1859–1938) – громадсько-полiтичному дiячевi, науковцю, письменнику, непересiчнiй людинi.
17.05.2018
Творчiсть М.Кропивницького в контекстi української драматургiї засвiдчує реалiзацiю магiстрального напряму розвитку культурно-iсторичного процесу ХІХ ст. – формування української нацiональної самосвiдомостi, утвердження українства.
16.05.2018
Вивчення давньої української лiтератури має свою пiзнавальну специфiку. З одного боку, зрозумiлим видається той факт, що не можна повною мiрою перейнятися емоцiями i думками, вiддаленими у часi, бо, за висловом Й.Гейзiн и, з «переважної бiльшостi лiтературних творiв того часу для нас звiтрився всякий аромат i всяке зачарування». З другого боку, сучасник здатний рацiоналiзовано, з певною прагматикою заглибитись у змiст давнього твору, що, може, залишить вiдчуття доторку до антикварiату – не бiльше; чи, можливо, подивує думкою, яка зродить якiсь актуальнi асоцiацiї.
15.05.2018
  1. Запитання. 1. Що таке система числення (нумерацiя)? 2. Якi системи числення вiдомi вам? Схарактеризуйте їх. 3. Як у Київськiй Русi позначали i називали числа? 4. Як розрiзнявся «малий рахунок» i «великий рахунок» у кириличнiй нумерацiї? 2. Пояснiть семантику вiдчислiвникових слiв. а) одинак, одиначка, одиночник, одиночниця, одиничнiсть; б) двiйка, двiєчниця, двiєчник, двiйник, двiйня, двiйнята, двiйчатка, двоїна, двоїння, двоїстiсть;
15.05.2018
Запровадження символiв для чисел та їхнє найменування мали неабияке значення у розвитку наукових понять. Адже цифри, якими ми нинi оперуємо, iснували не завжди. Упродовж тривалого перiоду рiзнi народи у рiзнi часи винаходили або за- позичували всiлякi символи (знаки) на позначення числа. У Китаї та Японiї, наприклад, i досi поряд iз сучасним цифровим записом використовують iєроглiфи.
14.05.2018
Коли в Євросоюзi запровадили нову грошову одиницю – євро, то українська лексикографiя зреагувала на цю подiю доволi оперативно: вже 2000 р. у «Словнику iншомовних слiв» з’явилася стаття такого змiсту: євро [вiд назви Європа, частини свiту в Пiвнiчнiй пiвкулi] – тимчасово безготiвкова грошова одиниця Європейського Союзу, запроваджена 1999 р.

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.