Українська мова

Складеним іменним присудком називається прису­док, утворений з іменної частини (іменника, прикметника та слів інших частин мови) і допоміжного дієслова-зв'язки.

Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на спосіб і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спо­кійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.

Вправа 1. Знайдіть у реченнях присудок. Словом якої частини мови і якою формою »а виражений присудок?

1. 

Ще тумани сиві не зійшли з полів. (Ющ.) 2. Мліла проти сонця вода в Раставиці. (Н.-Лев.) 3. Гарячою зеленою барвою горів на сонці ячмінь. (Коцюб.) 4. Аж ось і жнива задзвеніли. Люди поринули в гаряче трудове літо. 5. Осінь щедро дарувала їм свої золоті посмішки. (Речм.)

Простим присудком називається присудок, який вира­жений дієсловом в одному із способів — дійсному, умовному або наказовому. Наприклад: 1. Співали чистими дзвінкими голосами діти, (Донч.): співали — дієслово дійсного способу минулого часу. 2. Поплила б хоч на схід сонця. (Л. Укр.): поплила б — дієслово умовного способу. 3. Тільки дзвоник пролунає, ти за парту сядь відразу, при­готуйся до уроку, жди учителя до класу: сядь, приготуйся, жди — дієслова наказового способу.

Речення з обома головними членами називаються двосклад­ними. У таких реченнях є підмет або підмет і залежні від нього слова (склад підмета) і присудок або присудок із залежними від нього словами (склад присудка). Наприклад: Жовтень з мли вставав весною над бескеттям літ. Сурми битви грозової прогри­міли в світ. Обидва речення мають підмет і присудок (Жовтень вставав, сурми прогриміли).

 


Вправа1. У поданих реченнях змініть порядок слів. Запишіть обидва варіанти. Чи змі­нився зміст розповіді?

1. Один-однісінький серед морської рівнини боввавніє крейсер вдалині. Суха морська трава шелестить під ногами. На березі біліє самотня рибальська хатина. У хатині ночує рибальська бригада в сезон лову (За О. Гончаром). 2. Вітчизну сонячну свою люблю високою любов'ю (Сосюра).

Вправа1. Спишіть текст, поділивши його на речення; поставте розділові знаки.

Звукові сигнали відіграють велику роль у пташиному царстві батьки повідомляють пташенят про своє повернення з кормом скликають їх в одне місце підбадьорюють перед вильотом пташе­нята  також подають звуковий сигнал відчуваючи голод чи пере­живаючи страх цікаво що для деяких птахів звукові сигнали наба­гато важливіші від зорових.

 

Вправа 1. Знайдіть головне і залежне слово в кожному словосполученні. Змінюйте го­ловне слово. Чи впливає це на зміну форми залежного слова в кожній з трьох груп словосполучень? Які слова у словосполученні (головне і залежне чи тільки головне або тільки залежне) можуть бути незмінними словами?

Новий рік, десята година, моє життя, чаруючі мелодії, розв’ язати задачу, виїхав з міста, милуватися краєвидом, уважний до всіх, упевнено відповідати, сидів мовчки, незвичайно щедрий, прочитати двічі.

 

Словосполучення — це смислове й граматичне об'єднання двох або кількох повнозначних слів.

Наприклад: зібрати врожай, наполегливо працювати, сонячний день, міцний як сталь, рожевий від сонця, будинок з колонами, повний води.

Словосполучення складається з головного й залежного слова (слів). Головним є те слово, від якого ставиться пи­тання, а залежним те, яке відповідає на це питання. Лексич­не значення головного слова виступає цілком самостійно, а лек­сичне значення залежного слова служить для уточнення чи поши­рення значення головного. Наприклад, червоний прапор (головне слово — прапор, залежне — червоний, відповідає на питання який?), будова машини (головне слово — будова, залежне — машини, відповідає на питання чого?); зустріли космонавтів (головне слово — зустріли, залежне — космонавтів, відповідає на питання кого?); працювали по-ударному (працювали — головне слово, по-ударному — залежне, відповідає на питання як?). Словосполучення, на відміну від слова, не тільки називає пред­мет чи дію (сад, ходити), але й одночасно називає предмет та його ознаку (вишневий сад), дію та місце її перебігу (ходити по лісу) і т. д. Отже, словосполучення становить розчленовану, більш широку і конкретну назву певного явища. Відрізняється слово­сполучення і від речення. Реченням ми не тільки називаємо певні предмети, їх дії та ознаки, але й щось повідомляємо про них, виражаємо до них наше ставлення, запитання або спонукання (наказ, прохання, заклик тощо). Тим самим за допомогою речень ми спілкуємось між собою, виражаємо думки, передаємо інфор­мацію.

Шкільний підручник - це спеціальна навчальна книга, у якій викладаються основи знань з української мови на рівні сучасних досягнень науки іі культури відповідно до освітніх стандартів і програм. Підручник є важливим засобом самовдосконалення учня, формування його мовної картини світу.

В основі побудови підручника лежать загальнодидактичні принципи, зокрема науковості, систематичності й послідовності, наступності й перспективності, зв'язку теорії з практикою, наочності, доступності, свідомості та ін., що забезпечує процес навчання й успішного засвоєння учнями навчального матеріалу, формування мов­леннєвих умінь і навичок. Принципи виступають не ізольовано, а в органічному взаємозв'язку, доповнюючи й зумовлюючи один одного.

 

Українська мова належить до числа основних предметів у школах усіх типів. Вона виконує дві функції: 1) предмет вивчення в школі; 2) засіб навчання і спілку­вання (з її допомогою вивчаються інші предмети, здійснюється спілкування між учнями й учителями). Від змісту та рівня її викладання залежать успіхи учнів в оволодінні мовою як засобом спілкування в усіх формах її застосування і засвоєння інших шкільних предметів. Ці функції виконує українська мова і в школах нового типу. Однак при цьому треба враховувати ще й специфічні функції. У гімназіях, ліцеях гуманітарного профілю, школах (класах) з поглибленим вивченням української мови і літератури рідна мова як навчальний предмет є засобом поглиблення знань учнів з лінгвістики, удосконалення їхньої мовної і мовленнєвої компетенції, комунікативних умінь і навичок. Одночасно вона виконує основні свої функції - пізнавальну та комунікативну. Адже навчання і шкільне спілкування в більшості шкіл здійснюється рідною мовою. В ліцеях, гімназіях, коледжах негуманітарного профілю (технічних, математичних, природничих тощо) українська мова є засобом навчання і спілкування. Вивчаючи мову, діти засвоюють спеціальну термінолексику інших дисциплін і набувають навичок користування мовою в усному і писемному спілкуванні.

Лапки

 

Лапки використовуються для виділення індивідуаль­них назв газет, журналів, книг, заводів, фабрик, коопе­ративів, товариств, об'єднань тощо, якщо ці назви йдуть у тексті поряд із загальними словами: газета «Літератур­на Україна», газета «Самостійна Україна», газета «Слово», журнал «Слово і час», видавництво «Дніпро», Товариство української мови ім. Шевченка «Просвіта», Товарист­во дружби українців за кордоном «Україна», фірма «Довір'я».

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.