Речення з обома головними членами називаються двоскладними. У таких реченнях є підмет або підмет і залежні від нього слова (склад підмета) і присудок або присудок із залежними від нього словами (склад присудка). Наприклад: Жовтень з мли вставав весною над бескеттям літ. Сурми битви грозової прогриміли в світ. Обидва речення мають підмет і присудок (Жовтень вставав, сурми прогриміли).
Вправа 1. Пригадайте, який член речення називається підметом, а який — присудком. Прочитайте й укажіть усно підмет і присудок.
1. Розколовся світ на свободу й гніт. 2. І в наше віконце заглянуло сонце. 3. В радянській оселі всі люди веселі. 4. Всякий труд почесний. 5. Сильна воля гори перевертає. 6. Відважного куля минає.
Підмет означає предмет, про який що-небудь говориться в реченні. Підмет відповідає на питання хто? або що? Наприклад: 1. Пісні розбудили солов'їв. (Панч.) 2. Маленьку хату оступили кругом ясени. (Вас.)
Від підмета залежить присудок. Присудок, характеризуючи підмет, відповідає на питання що робить підмет? (Сонце сяє. Колгоспники збирають урожай), що з ним робиться? (Розум міцніє. Листя жовкне), який він є? (Народ безсмертний. Учень старанний), хто він чи що він є? (Микола Ли- сенко— композитор. М. М. Коцюбинський — письменник. Марс — планета).
Підмет і присудок становлять граматичну основу двоскладного речення. Двоскладні речення найбільш поширені в мові.
Вправа 2. Виділіть підмети і присудки. У дужках поставте питання до кожного підмета і присудка.
1. Ранком зимова діброва мовчала. (Леся Укр.) 2. В лісі гуляє віхола. Сердитий вітер грається з снігом. (Збан.) 3. Вітер виє. Грім гуркоче. Синім полум'ям палають зграї хмар над виром моря. (Максим Горький.) 4. В піні гніву стогнуть хвилі з вітром в спорі (Максим Горький.) 5. Світла ніч стояла над горами. (Гончар.) 6. Сонячний промінь пробивався крізь гущавину віт. (Тют.) 7. Достигають вишні. Медом пахнуть вранішні вітри. (Тют.)
