Конспекти уроків

Тема: Написання складних іменників. Написання складних прикметників

Мета: 1) формування мовної компетентності; учень знає основні праила правопису складних іменників та складних прикметників; уміє застосовувати здобути теоретичні знання під час виконання практичних завдань; наводить приклади складних слів щодо різних правил правопису; 2) розвиток навичок спілкувавання; 3) виховання поваги до рідного слова, патріотизму.

Тема: Основні орфограми в коренях. Основні орфограми в префіксах
Мета: 1) формування мовної компетентності; учень знає основні орфограми в коренях і префіксах; вміє застосовувати здобути теоретичні знання під час виконання практичних завдань; наводить приклади слів з різними видами орфограм у коренях та префіксах;
2) розвиток навичок спілкувавання;
3) виховання поваги до рідного слова, патріотизму.

 Мета уроку: Скласти уявлення учнів про один із ви­дів письмового спілкування; навчити учнів оперувати тер­мінами «ділові (службові)» та «особисті (приватні)» листи; розкрити певні традиції листування; удосконалити вміння використовувати звертання, вставні слова; розвивати усне та писемне мовлення; виховувати найкращі людські якості на основі казок І. Франка.

Обладнання: порожній конверт, лист від імені І. Франка, адреса одержувача, адреса відправника, тексти казок І. Фран­ка, індивідуальні картки, маски звірів, конверти та аркуші паперу для кожного учня, таблиця з написом адрес на кон­вертах, правила написання листа, матеріал для інтерактивної технології «Щит», поштова скринька, підручники, зошити.

 Односкладні речення з головним членом — присудком

 Речення з одним головним членом називаються одно­складними.

Другий головний член або не потрібен для розуміння змісту таких речень, або його взагалі не може бути.

Вправа 1. Знайдіть у реченнях додатки. Чим вони виражені і на які питання відповідають? Яким способом вони з'єднані з членами речення, від яких залежать?

1. Я люблю дороги, стигле жито із веселим сонцем пополам! (Мал.) 2. Нам батьки і вчителі хочуть щастя на землі. (Риль­ський.)

Додаток — це другорядний член речення, який означає пред­мет і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? к о м у? ч о м у? і т. д.)

Вправа 1. Що ви знаєте про слова, написані через дефіс? Чи можна уважати означеннями? На які питання вони відповідають? Що означають?

1. І нарек­лись героями Дніпра воїни-герої (Тич..) 2. Чеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята (Гончар.). 3. Інженери-дослідники прибули на будівництво Байкало-Амурської магістралі (О. Лупій.). 4. Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський). 5. Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (І. Ле).

Другорядні члени речення найчастіше пояснюють головні члени речення, залежать від них. Відповідають на різні питання, роз­різняються між собою значенням і в більшості випадків грама­тично. Другорядні члени речення — це означення, додат­ки і обставини. Наприклад: у реченні На сільському сході повстанці обрали революційний комітет. (Куч.) вжито такі дру­горядні члени: (обрали що?) комітет — додаток; (обрали де?) на сході — обставина; (комітет який?) революційний — озна­чення; (на сході якому?) сільському — означення.

Складеним іменним присудком називається прису­док, утворений з іменної частини (іменника, прикметника та слів інших частин мови) і допоміжного дієслова-зв'язки.

Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на спосіб і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спо­кійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.

Вправа 1. Знайдіть у реченнях присудок. Словом якої частини мови і якою формою »а виражений присудок?

1. 

Ще тумани сиві не зійшли з полів. (Ющ.) 2. Мліла проти сонця вода в Раставиці. (Н.-Лев.) 3. Гарячою зеленою барвою горів на сонці ячмінь. (Коцюб.) 4. Аж ось і жнива задзвеніли. Люди поринули в гаряче трудове літо. 5. Осінь щедро дарувала їм свої золоті посмішки. (Речм.)

Простим присудком називається присудок, який вира­жений дієсловом в одному із способів — дійсному, умовному або наказовому. Наприклад: 1. Співали чистими дзвінкими голосами діти, (Донч.): співали — дієслово дійсного способу минулого часу. 2. Поплила б хоч на схід сонця. (Л. Укр.): поплила б — дієслово умовного способу. 3. Тільки дзвоник пролунає, ти за парту сядь відразу, при­готуйся до уроку, жди учителя до класу: сядь, приготуйся, жди — дієслова наказового способу.

Речення з обома головними членами називаються двосклад­ними. У таких реченнях є підмет або підмет і залежні від нього слова (склад підмета) і присудок або присудок із залежними від нього словами (склад присудка). Наприклад: Жовтень з мли вставав весною над бескеттям літ. Сурми битви грозової прогри­міли в світ. Обидва речення мають підмет і присудок (Жовтень вставав, сурми прогриміли).

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.