вправи

Вправа 1. Що ви знаєте про слова, написані через дефіс? Чи можна уважати означеннями? На які питання вони відповідають? Що означають?

1. І нарек­лись героями Дніпра воїни-герої (Тич..) 2. Чеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята (Гончар.). 3. Інженери-дослідники прибули на будівництво Байкало-Амурської магістралі (О. Лупій.). 4. Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський). 5. Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (І. Ле).

 

Вправа 1. Знайдіть головне і залежне слово в кожному словосполученні. Змінюйте го­ловне слово. Чи впливає це на зміну форми залежного слова в кожній з трьох груп словосполучень? Які слова у словосполученні (головне і залежне чи тільки головне або тільки залежне) можуть бути незмінними словами?

Новий рік, десята година, моє життя, чаруючі мелодії, розв’ язати задачу, виїхав з міста, милуватися краєвидом, уважний до всіх, упевнено відповідати, сидів мовчки, незвичайно щедрий, прочитати двічі.

 

Словосполучення — це смислове й граматичне об'єднання двох або кількох повнозначних слів.

Наприклад: зібрати врожай, наполегливо працювати, сонячний день, міцний як сталь, рожевий від сонця, будинок з колонами, повний води.

Словосполучення складається з головного й залежного слова (слів). Головним є те слово, від якого ставиться пи­тання, а залежним те, яке відповідає на це питання. Лексич­не значення головного слова виступає цілком самостійно, а лек­сичне значення залежного слова служить для уточнення чи поши­рення значення головного. Наприклад, червоний прапор (головне слово — прапор, залежне — червоний, відповідає на питання який?), будова машини (головне слово — будова, залежне — машини, відповідає на питання чого?); зустріли космонавтів (головне слово — зустріли, залежне — космонавтів, відповідає на питання кого?); працювали по-ударному (працювали — головне слово, по-ударному — залежне, відповідає на питання як?). Словосполучення, на відміну від слова, не тільки називає пред­мет чи дію (сад, ходити), але й одночасно називає предмет та його ознаку (вишневий сад), дію та місце її перебігу (ходити по лісу) і т. д. Отже, словосполучення становить розчленовану, більш широку і конкретну назву певного явища. Відрізняється слово­сполучення і від речення. Реченням ми не тільки називаємо певні предмети, їх дії та ознаки, але й щось повідомляємо про них, виражаємо до них наше ставлення, запитання або спонукання (наказ, прохання, заклик тощо). Тим самим за допомогою речень ми спілкуємось між собою, виражаємо думки, передаємо інфор­мацію.

 

1. Охарактеризуйте лексику наведеної поезії за стилістич­ним забарвленням. Знайдіть старослов'янізми й визначте їхню роль у тексті.

Подражаніе 11 Псалму

Між боже милий, як то мало

Святих людей на світі стало.

Один на другого кують

Кайдани в серці. А словами,

Медоточивими устами

 

1.       У наведеній поезії знайдіть слова та вирази, що мають фольклорне забарвлення. Наведіть приклади цих слів і ви­разів з українських пісень фольклорного та літературного походження.

Думка

Вітре буйний, вітре буйний!

Ти з морем говориш.

Збуди його, заграй ти з ним,

Спитай синє море.

Воно знає, де мій милий,

Бо його носило,

Воно скаже, синє море,

Де його поділо.

Коли милого втопило —

Розбий синє море;

Піду шукать миленького,

Втоплю своє горе,

Втоплю свою недоленьку,

Русалкою стану,

Пошукаю в чорних хвилях,

На дно моря кану.

 

1. Випишіть слова, у яких є чергування голосних звуків. Через риску напишіть слова-відповідники, які вказують на зміну звука.

Перед очима в Маланки встала левада — зелена, весела, над річкою... Вони з Гафійкою плоскінь беруть. Така гарна молодиця з Гафійки. Голова пов'язана хусткою. Бере вона плоскінь і виспівує. У колисці дитина спить. Прокіп при­віз ячмінь, стіжок складає. І так їй весело, старій, так лег­ко, наче вона помолодшала... Стоять городи, мов у віночку. Капуста в головки звивається. Квасоля вже пожовкла, вітер шумить поміж маківками, гарбузи розляглись, як годовані кабани, а картопля зародила, аж гич сплітається. То її чорні руки походили тут, кожен бурячок, кожну цибульку сама вона поклала в землю, сама і збере, як дасть господь діждати. Тепер вона господиня. Не на своє­му— так на доччиному. Хоч на старість діждалась... І вона справить собі червоні чоботи, м'які, козлові, з ки­тицями, як у ковалихи. Відколи вона віддалася — от уже чи не вісімнадцять років минуло,— не перестає вона мрія­ти про такі чоботи, щороку складає гроші, але гроші розтечуться на щось інше — і чобіт немає. Узути такі чоботи і білу намітку та піти до церкви. І щоб так поховали (М. Коцюбинський).

 

1. Прочитайте текст. Зверніть увагу, у яких позиціях приголосні звуки вимовляються м'яко, а в яких твердо; як передається м'якість і твердість приголосних на письмі.

Погожого осіннього надвечір'я тато вніс до хати смоля­нистого окоренка і, прилаштувавши його біля лежанки, почав відскіпувати тоненькі лучинки. Жовтаві, неначе промащені в олії, вони лунко розліталися навсібіч. Оселя нараз задухмянилася терпкою живицею. Доки батько доскіпував кльоца, я тим часом збирав лучини і складав їх у підкоминок. Коли ж закінчили роботу, поцікавився; «А для чого нам стільки скіпок?»

 

Виконати повний синтаксичний аналіз багатокомпонентних складних речень.

І. 1. Каже (Тарас), що ходив він туди, де сонце за­ходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. 2. Як виклик ненависним імперським можно­владцям, які досліджували її материнську землю, зневажливо найменувавши її Малоросією, вона при­брала до свого літературного псевдоніма питоме і лункоголосе ім'я Українка. 3. Як заллє Вербівку літнє палке сонце, як засипле її зверху золотом та сріблом сонячне марево, то вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими хви­лями, що десь набігли з моря, й залили, й затопили долину, й скам'яніли, піднявшись високо вгору.

 

Пояснити смислові зв'язки між частинами безсполучникових речень.

І. 1. Гірка твоя усмішка — в очах твоїх журба. 2. Я навіть почуваю себе краще, ніж влітку: у мене впала температура, я порожевів і став більше їсти. 3. Довгий час не було видно нічого: мабуть, родичі жалували своїх дітей відправляти на таку сту­дінь. 4. Не вспів доказати останнього сло­ва,— чує: недалеко, з-за жита, хтось співає. 5. Знову кинулось: чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх в череді. 6. Обоє плакали в бур'я­ні: поет і його доля.

 

Визначити тип підрядних частин у складно­підрядних реченнях.

І. 1. А чи сумуєш ти від того, що в нас в садку не­має пташок співучих, не чуть пісень сріблястих про ночі зоряні, про сонце, про кохання? 2. А проте я не боюсь їх і добре знаю, хто вони. 3. Якось не помітили, коли почала йти, ішла й пройшла перед очима вся череда. 4. Тарас Шевченко ще змалку ку­пався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх на­родними піснями. 5. Тільки той, хто засвоює мовну культуру в усій її сукупності й багатогранно­сті, здатен стати творцем мовних цінностей і найпов­ніше виразити себе як особистість у будь-якій галузі суспільної діяльності. 6. Обмеження сфер, де викорис­товується національна мова, приводить до знекровлен­ня культури.

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2020

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.