Загальне поняття про сполучник
Традиційно сполучником називається незмінювана службова частина мови, яка служить для зв'язку членів речення або частин складного речення. Проте застосування триєдиного критерію (семантичного, морфологічного і синтаксичного) до класифікації частин мови свідчить про нечастиномовний статус сполучників, оскільки вони не мають лексичного значення, тобто позбавлені номінативної функції, є незмінними, характеризуються відсутністю будь-яких морфологічних категорій і не бувають членами речення.
Загальне поняття про прийменник
У сучасній українській літературній мові серед службових слів найбільш уживаними є прийменники.
Тема: Твір-оповідання за поданим сюжетом
Мета: повторити відомості про оповідання, формувати вміння будувати його на матеріалі сприйнятої інформації; розвивати усне мовлення, творче мислення; виховувати повагу до Шевченкового літературного спадку, батьківської науки.
Тип: урок формування вмінь, навичок.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка „Кобзарів" різних років видання, роздатковий матеріал.
Тема: Узагальнення, систематизація вивченого про словосполучення і речення
Мета: систематизувати та узагальнити теоретичний матеріал, виявити набуті знання на практиці; розвивати навички усного мовлення; виховувати взаємоповагу, любов до батьків.
Тип: урок-залік.
Обладнання: запис на дошці правил гри, текст диктанту.
Тема: Порядок слів у реченні. Логічний наголос
Мета: сформувати розуміння поняття інверсії та логічного наголосу, визначити їх роль у мові; закріпити вміння виконувати синтаксичний розбір словосполучення і речення; розвивати навички виразного читання, аналітичного і творчого мислення; формувати високі моральні цінності, любов до художнього слова.
Тип: комбінований урок.
Обладнання: таблиця "Прямий і непрямий порядок слів", збірки творів письменників, вислови яких будуть використані.
Тема: Види речення за метою висловлювання
Мета: вдосконалити і закріпити вивчене про різні види речень за будовою і метою висловлювання; розвивати навички самостійної роботи над навчальним матеріалом, усне мовлення, творчу активність; виховувати прагнення до морального самовдосконалення, повагу до видатних представників українського народу.
Тип: удосконалення знань.
Обладнання: таблиця "Речення (синтаксична одиниця)", тлумачний словник, добірка книг з етнопедагогіки та з життєписами видатних людей краю.
Тема: Будова і види словосполучень за способом вираження головного слова
Мета: вдосконалити й узагальнити знання про словосполучення; вміння виконувати їх синтаксичний розбір, використовувати у власному мовленні; розвивати зв'язне монологічне і діалогічне мовлення, аналітичне і творче мислення; виховувати повагу до народної моралі та мовного етикету.
Тип: урок удосконалення й узагальнення знань, умінь, навичок.
Обладнання: тлумачний словник, роздатковий матеріал, таблиці "Словосполучення", "Присяга юного українця".
Тема: Словосполучення
Мета: повторити, конкретизувати вивчене про словосполучення, його ознаки як синтаксичної одиниці, особливості будови; розвивати творче мислення; виховувати повагу і любов до найдорожчих у житті людей.
Тип: урок удосконалення знань, умінь і навичок.
Обладнання: роздатковий матеріал, тлумачний словник, "вінок шани" (із ватману), що його будуть оздоблювати символічними "сердечками", листівки з побажаннями.
Морфологічна парадигматика як галузь граматики описує парадигми змінних лексико-граматичних класів. У виданні «Грамматика современного русского литературного языка» (1970) уперше з’явився окремий розділ «Парадигматика».
Досліджуючи морфологічну парадигматику іменника, С. Л. Ковтюх звертає увагу на те, що «традиційний спосіб розгляду цих форм у латинських та грецьких граматиках полягав у розподілі слів та їх класифікації за типами відмін для імен, за дієвідмінами для дієслів і описові кожного типу за допомогою таблиць-парадигм, до яких слід було звертатися, щоб мати уявлення про форми інших членів того самого типу. Класична граматика встановлювала, таким чином, не правила, а моделі утворення форм, пропонуючи їхній кінцевий вибір списком».
План
1. Поняття про морфонологічні явища.
2. Системний характер морфонологічних явищ.
3. Функції морфонологічних явищ.
4. Універсальність морфонологічних явищ.
5. Морфонологічні явища і семантика.