Фонетична і фонематична транскрипції. Вправи

 

Коментовані диктанти

Записати тексти фонетичною і фонематич­ною транскрипцією і дати характеристику якісного складу фонем і їх змін.

I.   Поволі згасав червневий день. Смеркло. На си­ньому небі спалахнули зорі. Настала тиха українська ніч.

Попід білими хатами на лавах і колодах, залиті дивним місячним світлом і зачаровані, піддавшись владі трепетних нічних дотиків, сплітаючи пальці в ніжному пручанні коло заборонених сфер, непорушно сиділи чисті дівчата з парубками, обравши одне одно­го, і, притулившись щокою до палаючої щоки, дивились широко розплющеними очима в срібносяйну небесну далечінь. (63 слова)

(О. Довженко)

II.  Василь і Наталка стоять біля перелазу. Дослу­хаючись у невиразнім захваті до всього, що відбувало­ся в них, мліючи з жару, мовчки побрались вони за ру­ки і широко відкритими очима вдивляються в навко­лишній надзвичайний світ: яблуні, верби, клуня, горш­ки на тину, старий в'яз — всі речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого, узагальненого нічного вигля­ду і почавши жити якимсь окремим таємничим життям. (58 слів)

(О. Довженко)

III.  Я приїхав у Київ шукати служби.

З Києвом зв'язували мене далекі згадки з дитячих літ. Малим я тут проживав кілька років.

Я тоді любив київські гори: з їх так добре зимою спускатись у ґринджолах. Було сядеш на саночки на розі Шулявської й Тарасівської, відштовхнешся ногою та й їдеш без пересядки аж до Жилянської вулиці. Тоді це було безпечно: ні підстрелить тебе ніхто, ні підколе.

Тепер Київ не той став. І дорослому чоловікові не кожною вулицею можна пройти або проїхати.

А проте я люблю Київ. (84 слова)

(В. Самійленко)

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.