Прометей — символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка "Кавказ")
Тарас Шевченко належить до тих геніїв світу, які всі свої думи, весь вогонь своєї палкої душі віддали боротьбі за свободу і щастя людини. Шевченкова поезія — це, за словами Олеся Гончара, "спів свободі, уславлення свободи", смуток за втраченою свободою і порив до неї, до "волі святої".
Трагічна доля поневоленої України, страждання її народу ятрили поетові душу, боляче ранили серце. Непримиренність до будь-якого гніту, насильства, зла часто виливалась у гнівні слова його волелюбних творів. Так виникли "Сон", "Кавказ", "Єретик", "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм..."
"За широкими морями, за лісами дрімучими був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями. Одна неволя панська, а друга — царська. І жили там рабами в тяжкій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було зав'язано, говорити — заказано, ходили німі...". Так поетично-казково змальовує поневолену Україну Степан Васильченко, розпочинаючи повість про Тараса Шевченка "У бур'янах". Ці слова яскраво характеризують всю історію нашої батьківщини.
Споконвіку щедрою була українська земля — і родились на ній жито-пшениця і всяка пашниця. Споконвіку була ця земля благословенною, бо її ряст топтали люди, перед генієм котрих схиляється світ. І найперший серед них — Тарас Шевченко, велетень духу і співець народної свободи.
Назвавши свою першу книгу "Кобзарем", він і сам виступав в ній як народний співець, тісно пов'язаний з життям простих людей. Вже на початку свого творчого шляху Шевченко задумується над тим. кому і для чого пише митець, яким має бути його поетичне слово. В елегії "На вічну пам'ять Котляревському" найвищою оцінкою І.Котляревського є порівняння його з кобзарем, народним співцем, який співав про народ і для народу.
Видатні поети ніколи не полишають нас. З'єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, з їхнім пориванням до волі та щастя, вони крокують у безсмертя, і час підносить їх над нашими думками і турботами, обдаровуючи вічною молодістю. І стають вони нашими сучасниками й ровесниками прийдешніх поколінь.
Таким сучасником є для нас наш великий геній Тарас Шевченко, поетична зоря якого завжди світитиме людям. Він — наче той бурхливий потік, що вибився з-під снігових лавин і помчав по землі, провіщаючи її весняне оновлення.
Ці безсмертні слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка, безперечно, знають всі. Крізь глибину віків вони дійшли до нас і звучать як попередження прийдешнім поколінням. Наша Україна стала незалежною, нація відроджується. Але багато є ще таких, що забувають про своє походження, не шанують пам'яті своїх предків. Молодь захоплюється культурою Заходу, забуваючи про своє рідне, національне. Хмарочоси та високий рівень життя заокеанських країн манять до себе все більше і більше людей. Але чи варто відрікатися свого коріння, свого рідного?
Мета: узагальнення вивченого про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, поетичну і малярську спадщину великого митця; усвідомлення учнями багатовимірності Шевченкового генія та його духовної величі; удосконалення вмінь і навичок виразного читання художніх текстів; виховання глибокої поваги і любові до мистецької спадщини Т. Шевченка.
Обладнання: автопортрет Т. Шевченка зі свічкою (1845 р.), фотоплакат із зображенням краси української природи, "Кобзар", виставка творів про Т. Шевченка та збірки репродукцій картин митця.
Епіграф: У рухах пензля і пера
нескорена душа палахкотіла (В. Яцюк).
Мета: показати велич і неповторність творчої спадщини Шевченка, його значення для розвитку української літератури, історії, перевірити набуті учнями знання з теми; розвивати естетичні смаки школярів, уміння застосовувати знання, спостережливість; виховувати на прикладі життя й діяльності Кобзаря активну любов до рідної землі, свого народу, його мови й культури.
Обладнання: чистий білий рушник, на столі — червоні й чорні стрічки-візерунки (витинанки), діафільм «Наш Кобзар», записи пісень («Два кольори», «Пісні про великого Кобзаря»), карта перевезення праху Шевченка в Україну, підручник, тексти; на дошці записано епіграф до уроку:
І на тім рушничкові Оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов
(Андрій Малишко).
Мета: ознайомити учнів з мистецькою спадщиною Шевченка, показати шляхи становлення його як художника; розвивати їхню спостережливість, уміння помічати суттєві деталі, вдосконалювати навички зв'язного мовлення; виховувати пошану до мистецьких скарбів України.
Обладнання: альбом «Шевченко-художник», репродукції картин Шевченка з настінного календаря-щомісячника за 1989 рік «Шевченко-художник», підручник.
ХІД УРОКУ
Мета: ознайомити учнів із щоденниковими записами, епістолярною спадщиною поета; розвивати їхню спостережливість, інтерес до епістолярного жанру літератури; виховувати любов і повагу до творчої спадщини Кобзаря.
Обладнання: підручник, тексти.
Мета: розкрити зміст поезії, показати багатство її різноманітної лексики, ставлення поета до релігії і віри; розвивати в учнів любов до поезії, уміння відчувати красу поетичного слова; виховувати в них високі моральні й духовні якості.
Обладнання: Біблія, підручник, тексти.
