Т. Шевченко — видатний художник. Шевченко і сучасність

Мета: ознайомити учнів з мистецькою спадщиною Шевченка, показати шляхи становлення його як художника; роз­вивати їхню спостережливість, уміння помічати суттєві деталі, вдосконалювати навички зв'язного мовлення; виховувати пошану до мистецьких скарбів України.
Обладнання: альбом «Шевченко-художник», репродукції картин Шевченка з настінного календаря-щомісячника за 1989 рік «Шевченко-художник», підручник.
 ХІД УРОКУ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Перевірка домашнього завдання.
1. Прочитати й прокоментувати щоденникові записи Шевченка.
2. Пояснити, що таке епістолярна спадщина.
3. Розповісти, які записи справили найбільше враження і чому.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ
Бесіда з учнями.
1. Коли в Шевченка виявився потяг до малювання?
2. Коли здійснилася його мрія і він став художником?
3. Який літературний твір дає уявлення про ці події?
4. Чи прагнув Шевченко присвятити себе літературній творчості?

Виразне читання
Автопортрет 1843 р.
...Із вічності влетів. З безсмертя виніс Веселий повів молодечих мрій; Припав, припав до аркуша паперу — І радісно забігало перо (Хвилину тому,— півтораста літ, — Присвяту в потаємний вніс альбом Палкої шанувальниці таланту), Забігало перо... І зупинилось. Замріявся... Задумався... Забувся... Кому цей погляд генія? Кому Глибока зосереджена увага, Ця вперта зібраність... Цей блиск очей Кому він має сколихнути душу? Кому адресувати має погляд Вітання, згоду, співчуття чи знак Порозуміння; висловить тривогу, Лиш не за себе — за чиєсь життя...
Можливо, і за наше... Він увесь Так перейнявся думою своєю, Що мовби аж наблизився до нас З півтемряви далекої. Так ніжно Дбайливими штрихами відгорнув Несупокійне та в'юнке волосся, Щоб і воно не заважало... Туш Примусив розпливтися строго в міру, їй визначену,— хай підкреслить, хай Лиш те, що мусить проакцентувати... Що ж із задуми вивело його — Чи ніжний голос, чи дзвінок, чи пісня? У папку вкинув аркуш — і пішов У свою долю, в каторгу, у вічність...
(Роман Лубківський).

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя. Досить багато відомо про літературну творчість Тараса Шевчен­ка. Однак наше уявлення про внесок Кобзаря в скарбницю укра­їнської культури буде неповним, якщо ми не познайомимося зі спад­щиною Шевченка-художника. Певно, слово «художник» мало б по­сідати перше місце у його життєписі, бо саме завдяки цьому талан­ту Шевченко здобув волю й перед ним відкрився широкий світ.

Словникова робота

Сепія — фарба сіро-коричневого кольору.

Б і с т р — фарба чорно-бурого кольору.

Офорт, акватинта — різновиди техніки гравюри на металі.
Лекція вчителя (Учні конспектують лекцію і на підставі конспекту складають таблицю — п. 4).

У творчості Тараса Шевченка дослідники виділяють кілька пері­одів: доакадемічний, Академія і ранній період творчості; заслання: творчість після заслання.
Зараз уже відомо, що Шевченко почав малювати ще в школі;; у кількох ровесників-школярів навіть залишилися подаровані них малюнки. Деякі дослідники вважають, що у Вільшаній він брав уроки у професійного художника Превлоцького, у якого пізніше навчався Сошенко. Перебуваючи у Вільно, відвідував короткочасні дії у професора Яна Рустема (Йонаса Рустемаса). Любов до мистецтва спонукала молодого Шевченка до творчих шуків і невтомної праці. Він створює історичні композиції «Козацький бенкет», «Смерть Богдана Хмельницького», «Смерть Сократа». Ці роботи були настільки майстерними, що світило російського живопису, Карл Брюллов зробив що міг для викупу Шевченка з кріпацтва, а й узяв його до свого класу в Академії. Під час навчання в Академії Шевченко, улюблений учень Брюллова, виправдав сподівання свого вчителя. Він був тричі відзначений срібними медалями за визначні успіхи в живопису.
«Марія» (ілюстрація до поеми Пушкіна «Полтава»), акварель 840 року, свідчить про зацікавлення юного Шевченка романтич­на поезією та українською старовиною. Із самою поемою Шевченко полемізуватиме впродовж усього життя, але в ті петербурзькі часи вона стала нагадуванням про непросту минувшину України. Акварель «Циганка-ворожка» (1841 р.) удостоєна срібної медалі академії мистецтв. Це зразок побутового жанру: мила нехитра сцена із сільського повсякдення. У сюжеті відчувається авторське розуміння життя як поєднання буденного й доленосного, ретельно відпрацьована техніка акварелі... Бажає й боїться почути про своє майбутнє вродлива молода селянка. Поштиво схилилася перед чудовою долею ворожка, не поспішаючи розкривати таємниці. Сміливо уявляться очі кучерявого дитяти, цей погляд прямий і невідворот­ний, як сама доля.

Олійне полотно «Катерина» (1842 р.) теж є зразком побутового жанру. У центрі картини — молода дівчина-жінка, героїня однойменної поеми.
Приваблює Шевченка світова класика. 1843 року він створює ілюстрацію «Король Лір» до славнозвісної трагедії Шекспіра.

Високою майстерністю відзначено жіночі портрети 1843—1847 рр.: Маєвської, Закревської, Горленко. Психологічна ха­рактеристика поєднана в них із високим гуманістичним поглядом а людину.

Олійне полотно побутового жанру «Селянська родина» (1843 р.) сюжетно втілює ще одну мрію Шевченкового життя — навіки втрачений земний рай родинної злагоди.

Подорожуючи 1843 року Україною, Шевченко знаходить від­раду в живописній красі рідної природи, у неповторності народних звичаїв, волелюбному подиху давнини. Так виникає задум серії гра­вюр «Живописна Україна». Своїми роботами Шевченко мріяв по­казати шанувальникам мистецтва красу України, щедро втілену в природі, людях, історії. 1844 року вийшов перший випуск «Жи­вописної України», що містив шість відтисків замість дванадцяти запланованих: «Дари в Чигирині 1649 р.», «Судня рада», «Старости», «Казка», «У Києві», «Видубецький монастир у Києві».


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2024

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.