«Журнал» («Щоденник») Т. Шевченка — важливе свідчення су­спільно-політичних та ідейно-естетичних поглядів поета, джерело його біографії

Мета: ознайомити учнів із щоденниковими записами, епі­столярною спадщиною поета; розвивати їхню спосте­режливість, інтерес до епістолярного жанру літера­тури; виховувати любов і повагу до творчої спадщи­ни Кобзаря.
Обладнання: підручник, тексти.

ХІД УРОКУ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
Щоденник Шевченко почав вести 1857 року. Мова його — ро­сійська. Це неоціненний матеріал для розуміння внутрішнього світу поета, тяжких випробувань, що випали на його долю, та мужності | в подоланні життєвих незгод.
Запитання до учнів.
1.  Що ми називаємо епістолярною літературою?
2. Чи доводилося вам читати літературу цього жанру? Що саме?

Робота над текстом «Журналу».
Підготовлені кількома учнями повідомлення: уривки з щоденника, які відбивають роздуми поета після десяти років заслання,] в очікуванні звільнення і коментар до них.

Повідомлення 1. «Правда, в продолжение зтих десяти лет я видел даром то, что не всякому и за деньги удастся ви- деть. Но как я смотрел на все зто? Как арестант смотрит тюремного решетчатого окна на веселий свадебний поезд. Одної воспоминание о прошедшем и виденном в продолжение зтого времени приводит меня в трепет. А что же било би, если би записал зту мрачную декорацию и бездушних грубих лицедеев, с которими мне привелось разьігривать зту мрачную, монотон­ную десятилетнюю драму? Мимо, пройдем мимо, минувишее мое, моя коварная память...»

Повідомлення 2. «Как инструмент виртуозу, как кисть живописцу, так литератору необходимо ежедневное упражнениі пера. Так делают и гениальние писатели, так делают и гениальние писатели потому, что зто их призвание. А пачкунь потому, что они иначе себя и не воображают, как гениальними писателями. А то би они и пера в руки не брали».

Повідомлення 3. «Солдати — самое бедное, самое жалкого сословие в нашем православном отечестве. У него отнято все, чеяі жизнь красна: семейство, родина, свобода,— одним словом, все. Ему простительно окунуть иногда свою сирую, одинокую душу в пол штофе сивухи. Но офицери, которим отдано все, все человеческиеі права и привилегии, чем же они разнятся от бедняка солдата (Я говорю о Новопетровском гарнизоне.) Ничем они, бедние, разнятся, кроме мундира... и добро би еще били старие бурбонь А то ведь юноши и воспитанники кадетских корпусов. Хорошо должно бить воспитание! Бесчеловечное воспитание. Зато деь вое, а главное, скорое. Восемнадцатилетний юноша, уж он офицер Восторг и загляденье матери и опора дряхлого отца. Жалкая маг и глупий отец».


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.