Дидактичні матеріали для школи та ВНЗ

 

1. Прочитайте текст. Зверніть увагу, у яких позиціях приголосні звуки вимовляються м'яко, а в яких твердо; як передається м'якість і твердість приголосних на письмі.

Погожого осіннього надвечір'я тато вніс до хати смоля­нистого окоренка і, прилаштувавши його біля лежанки, почав відскіпувати тоненькі лучинки. Жовтаві, неначе промащені в олії, вони лунко розліталися навсібіч. Оселя нараз задухмянилася терпкою живицею. Доки батько доскіпував кльоца, я тим часом збирав лучини і складав їх у підкоминок. Коли ж закінчили роботу, поцікавився; «А для чого нам стільки скіпок?»

 

Виконати повний синтаксичний аналіз багатокомпонентних складних речень.

І. 1. Каже (Тарас), що ходив він туди, де сонце за­ходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. 2. Як виклик ненависним імперським можно­владцям, які досліджували її материнську землю, зневажливо найменувавши її Малоросією, вона при­брала до свого літературного псевдоніма питоме і лункоголосе ім'я Українка. 3. Як заллє Вербівку літнє палке сонце, як засипле її зверху золотом та сріблом сонячне марево, то вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими хви­лями, що десь набігли з моря, й залили, й затопили долину, й скам'яніли, піднявшись високо вгору.

 

Пояснити смислові зв'язки між частинами безсполучникових речень.

І. 1. Гірка твоя усмішка — в очах твоїх журба. 2. Я навіть почуваю себе краще, ніж влітку: у мене впала температура, я порожевів і став більше їсти. 3. Довгий час не було видно нічого: мабуть, родичі жалували своїх дітей відправляти на таку сту­дінь. 4. Не вспів доказати останнього сло­ва,— чує: недалеко, з-за жита, хтось співає. 5. Знову кинулось: чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх в череді. 6. Обоє плакали в бур'я­ні: поет і його доля.

 

Визначити тип підрядних частин у складно­підрядних реченнях.

І. 1. А чи сумуєш ти від того, що в нас в садку не­має пташок співучих, не чуть пісень сріблястих про ночі зоряні, про сонце, про кохання? 2. А проте я не боюсь їх і добре знаю, хто вони. 3. Якось не помітили, коли почала йти, ішла й пройшла перед очима вся череда. 4. Тарас Шевченко ще змалку ку­пався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх на­родними піснями. 5. Тільки той, хто засвоює мовну культуру в усій її сукупності й багатогранно­сті, здатен стати творцем мовних цінностей і найпов­ніше виразити себе як особистість у будь-якій галузі суспільної діяльності. 6. Обмеження сфер, де викорис­товується національна мова, приводить до знекровлен­ня культури.

 

Визначити вид складносурядних речень.

І. 1. Одна неволя панська, а друга — царська. 2. Уночі була гроза, а ранок видався ясний на диво. 3. Билося серце, і грала кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого. 4. Схилилась над колискою мати, і перші звуки колискової пісні, музика рідної мови переливаються в її кровинку. 5. Аркадій Петрович щодня дивився на квітник, але тільки сьогодні він його зацікавив. 6. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускалися. 7. Попереду героїчна праця і славні пере­моги.

 

Визначити вставні та вставлені слова, словосполучення і речення.

І. 1. Здається, зразу закував себе в сталь: міцний, упертий. 2. Стоїть, зіпершись спиною на стовбур, ма­буть, вичікуючи, поки після дощу вода в криниці вхолощає... 3. Чи, може б, ти хотіла достати зір, сплести вінок із них, вплести вінок той в коси і стати кращою натури? Чи, може, ти хотіла пишних квітів, щоб заквітчатись ними і стати кращою весни?! Чи, може, щастя хочеш ти?

 

1. Перетворити речення з відокремленими оз­наченнями на речення з невідокремленими.

1. Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась ра­дісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед чер­воних жилок, і се його турбувало. 4. Аркадій Петро­вич одсунув шуфляду комоди і вийняв звідти акурат­но зложену блузу, вовняну, сіру... 5. Тут багато важить художньо-політичний образ рідного слова, утілений у конкретних мовних знаках україн­ської культури. 6. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене вбрання, між ви­соким зеленим житом — вона здавалася русалкою.

 

Визначити типи односкладних речень.

І. 1. І смеркає, і світає... 2. Чого тобі шкода?. 3. Коханий, ГЛЯНЬ на мене!. 4. У Тер­нівку прибуло військо. Зігнали людей, кого постріляли, інших забрали в город. Трусять, в'яжуть, б'ють. 5. Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли. 6. Гірко заробиш, солодко з'їси. 7. Він подививсь і глянув на річку: води не по­більшало. 8. Підписали наказ по інституту. 9.Ані піти тобі,, ані поглянути, ані чого забажати. 10. Коли б хоч з чоловіком словечко промовити.

 

Визначити тип речення та способи виражен­ня головних і другорядних членів.

І. 1. Культура мови починається з самоусвідомлен­ня мовної особистості. 2. Не дорікати слово я дала. 3. Недарма кажуть: ліс — наш добрий друг. 4. Пісня — душа народу. 5. XX сторіччя принесло нашій мові й культурі високі злети і найскладніші випробування. 6. Державність нашої мови нині має набути законодавчої конституційної сили. 7. Так чого ж ти сльозами умиваєшся? 8. Так ти прислухайся до серця мого! Але мені на поміч да­леке небо сон дало і рій думок легких. 9. «Лі­сова пісня» Лесі Українки може бути названа гімном природі. 10. Хай завжди веселим буде сміх наших дітей!. 11. Вийшла в поле мати сива виглядати з бою сина. 12. Життя прожити — не поле перейти.

 

1. Визначити стрижневе слово і вид словосполу­чень.

1.Економічна реформа, соціальна диференціація, люди доброї волі, забезпечити захист, надійний захист, захист економіки, смілива людина, працювати добре, щиро любити, високий на зріст, вічно мила, хмарки біжать, національне відродження, суверенітет України.

2.Курс на оновлення, трудові колективи, обгово­рення платформи, чекаємо в гості, творчий доробок, четвертий за списком, допомогти порадою, будувати інститут, перший за алфавітом, червоний від морозу, мирна політика, кожний з нас, часи застою, тоталітар­ний режим.

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2019

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.