Поема «Мойсей» Івана Франка. Урок 2

Бажав я для скованих — волі, Бажав для нужденних я — долі І рівного права для всіх: Се весь і єдиний мій гріх!

І. Франко «Думка в тюрмі».

Мета: висвітлити окремі сторінки біографії І. Франка; з'ясувати причини настрою ліричного героя, його подібність з автором; допомогти учням розібратися у своєрідній образ­ній системі поеми «Мойсей»; вчити учнів творчо підходити до аналізу художнього твору; розвивати культуру читання та дискутування.

Обладнання: текст поеми «Мойсей» Івана Франка; літературно-критична стаття «Дещо про себе самого» [т. 31]; плакат-репродукція скульптури Мікельанджело «Мойсей»; портрет Івана Франка.

Тип уроку: нестандартний урок — психологічне дослі­дження.

Хід уроку

Організаційний момент.

Вступна бесіда (евристична).

Яке ставлення різних людей з народу до осіб яскравих, самозречених, готових віддати життя заради світлих ідеалів?

Учні висловлюють свої думки.

Дійсно, одні захоплюються, інші — готові йти слідом, ще інші — кепкують, зневажають, а дехто ставиться від­верто вороже, не вірить у щирість подвижника. Що мо­жуть відчувати такі неординарні самозречені люди, коли їх не підтримують, а то й звинувачують у всіх бідах і нещастях? Чи легко їм?

Учні висловлюють свої думки.

Поясніть, як ви розумієте поняття «психологічний стан»? Від чого він залежить?

Коротке обговорення

Оголошення теми уроку

На сьогоднішньому уроці ми з вами будемо аналізу­вати поему «Мойсей» — вершину творчості Івана Франка, своєрідний підсумок його майже півстолітньої діяльності на ниві громадського і культурного життя (учні записують тему та епіграф до неї у зошити).

«Не вір, що люд твої заслуги пощитає,

Що задля них одну дрібну провину

Тобі простить! Він судить, не питає...»

Іван Франка.

Твір з'являється в межовій ситуації кінця XIX - по­чатку XX ст., і саме на зламі двох епох в українській та європейській літературах щораз виразніше та потужніше звучать мотиви людської самотності, неможливості порозу­міння індивіда із суспільством, мотиви покинутості і загу­бленості людини, її неспроможності віднайти красу і гар­монію у світі сущого.

Надзвичайна увага до внутрішнього світу людини від­повідним чином позначилась і на поемі «Мойсей», яку ми сьогодні аналізуємо.

Майже всі дослідники поеми вказують на те, що у по­емі Івана Франка надзвичайно чітко простежується елемент автобіографізму, тобто письменник проводить свого героя тими шляхами боротьби з оточенням і самим собою, якими пройшов сам, шукаючи істину.

Зрозуміло, що цілком ототожнювати автора з лірич­ним героєм не можна. Проте незаперечним є той факт, що життєві перипетії особистого життя Івана Франка позначились і на його творінні — поемі «Мойсей». Щоб краще зрозуміти сам твір, звернімося до слів письменни­ка про себе самого.

Сприймання і засвоєння нових знань.

Опрацювання літературно-критичної статті «Дещо про себе самого» [т. 31 ]. Прочитайте цю статтю (учень зачитує вголос).

У 1897 p., коли вся польська громадськість готувалася до святкування 100-річчя з дня народження Адама Міцкевича — відомого польського поета, Іван Франко друкує у ві­денській газеті «Die Ziet» гостру полемічну статтю «Поет зради», в якій називає «поетом зради» Адама Міцкевича. Ця стаття викликала цілу зливу погроз, наклепів та звину­вачень на адресу її автора, після чого Івана Франка звільни­ли з роботи у редакції польської газети «Kurjer Lwowski», в якій Іван Франко пропрацював 10 років («в наймах у су­сідів», як любив висловлюватись письменник).

Дещо раніше через суттєві розбіжності у поглядах з т. зв. народовцями, Івана Франка було усунено від робо­ти в часописах «Діло» і «Зоря». Але найбільший резонанс та ще більшу зливу невдоволення і роздратування викли­кала стаття, яку ми щойно прочитали — «Дещо про себе самого». Вона з'явилася друком у 1897 р. як передмова до збірки оповідань «Галицькі образки».