Реферати, наукові статті

 

Лексика мови постійно збагачується. Одне й те ж саме поняття характеризується з різних сторін, виділяються нові його ознаки. В лексемах може відбиватися ставлення мовців до предметів реального світу, їхні емоції та воле­виявлення. Між словами, що позначають одне розгалужене поняття чи його компоненти або різні відтінки й оцінки, встановлюються близькі зв'язки. їх називають синоніміч­ними, а слова — синонімами.

 

Розглянемо лексику української мови з погляду її ви­користання. Слова є не тільки засобом спілкування. У лек­сиці відображається національно-самобутній характер мо­ви. Нею створюється картина національного світогляду, чарівність національної образності. З погляду використан­ня українська лексика є розгалуженою системою лексич­них шарів, кожен із яких об'єднує в собі слова певної сфери використання або призначення у процесі мовного спілку­вання.

 

У лексиці української мови за походженням виділяють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов.

Серед успадкованих найдавнішими є слова ін­доєвропейського походження. Вони поширені у певних фонетичних і словотворчих видозмінах майже в усіх єв­ропейських мовах. Це назви частин тіла, явищ природи, рослин, тварин, найнеобхідніших дій і процесів: мати, син, брат, сестра, кров, жінка, дочка, око, зуб, робота, язик, ніс, сонце, дерево, дім, день, небо, сидіти, життя, стояти, їсти, олень, свиня, журавель тощо.

 

В основі навчання рідної мови в усіх типах шкіл лежать загальнодидактичні принципи, що зумовлюють доцільний вибір методів і прийомів навчання, забезпе­чують належний рівень засвоєння змісту шкільного курсу мови і формування кому­нікативних умінь і навичок.

Принципи навчання мови - це своєрідні правила діяльності, шляхи взаємодії вчителя й учнів, вихідні положення, на яких ґрунтується зміст навчання, викорис­тання методів і прийомів, побудови системи вправ, підготовки й проведення уроків української мови. До загальнодидактичних принципів відносять науковість, система­тичність і послідовність, наступність (спадкоємність) і перспективність, зв'язок теорії з практикою, наочність, доступність, свідомість та ін. На них ґрунтується методика викладання мови, яка забезпечує процес навчання й успішного засвоєння учнями навчального матеріалу та формування комунікативної компетенції. Принципи висту­пають не ізольовано, а в органічному взаємозв'язку, доповнюючи й зумовлюючи один одного.

 

Навчання української мови можливе лише на основі розвитку мислення учнів, їхньої уваги, пам'яті, умінь бачити і сприймати мовні факти, явища в їх діалектичній єдності. Ці процеси досліджує педагогічна психологія. Вона допомагає визначити найбільш ефективні прийоми і форми навчання, обґрунтувати систему роботи учителя-словесника з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

 

Засвоєння рідної мови - процес безперервний, що починається з перших років і триває упродовж усього життя людини. Інтенсивне засвоєння мови відбувається під час спілкування, коли активно формуються комунікативні уміння і навички. Вчені вважають, що навчання мови підлягає певним закономірностям, урахування яких сприяє ефективній організації навчального процесу, в т. ч. й у школах нового типу. Хоча в одних школах передбачено поглиблене вивчення лінгвістичної теорії, в інших - практичне оволодіння мовою, яке забезпечить сприйняття наукової термінології, ділової лексики, основне завдання учителів - домогтися, щоб учні досконало опанували усним і писемним українським мовленням.

 

Загальне правило написання часток в українській мові таке: частки як службові слова, що підсилюють, уточнюють, обмежують, стверджують, заперечують чи забарвлюють ^ значення повнозначних слів, пишуться з цими словами «А завжди окремо. Наприклад: Плавай, плавай, лебедонько, По ^ синьому морю, Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору І Рости тонка та висока До самої хмари, Спитай бога, чи діжду я, Чи не діокду пари? (Т. Шевченко); Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля (П. Чубинський); Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна (Л. Українка); Такий він (вітер) гарячий, такий нетерп­лячий, що аж киплять від нього срібноволосі вівса. Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей? (М. Коцю­бинський); Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем (Л. Костенко).

 

В українській мові в префіксах роз-, без-, воз- через- завжди пишеться з (тобто з ніколи не переходить у с): розписати, розказати, розсипаний, розтлумачити, безтурботний, безпринципний, безперечний, безсуфіксний.

Префікси пре-, при- розрізняються за значенням: префікс пре- вживається в якісних прикметниках і прислівниках для вираження інтенсивної ознаки (пре­гарний, премудрий, пречудовий, препогано, превеликий, прекрасний, преподобний, преосвященний);

 

Мелодійність української мови зумовлюється її фо­нетичною природою, закономірностями звукових сполук, чергуваннями голосних і приголосних, іншими фонетичними явищами. До них належить спрощення — властивість ук­раїнської мови уникати збігу кількох приголосних, який може з'являтися при словотворенні. Наприклад, у групах приголосних звуків, які могли б виникнути при творенні слів, коли до існуючих звукосполучень -жд-, -зд-, -ст-,_ -зк-, -ск-, -сл- додається суфіксальний звук -н-, середній проривний звук [д], [т] чи [к] випадає, щоб не було важ­кого для вимови сполучення трьох приголосних звуків;

 

Подвоєння приголосних літер відображає на письмі збіг двох однакових звуків на межі різних значущих частин слова (віддати, оббити, стінний) і подовження одного м'якого звука в певних позиціях за рахунок іншого в ре­зультаті його уподібнення: життя, знання, весілля, збіжжя.

 1. Подвоєння виникає:

коли збігаються два однакових звуки на межі префікса й кореня: віддалити, віддаль, відділ, віддавна, возз'єднання, роззброїти, роззявити, поораний;

коли збігаються два звуки [н] на межі кореня та су­фікса: щоденник, щоденно, письменник, Вінниця, осінній, кінний, денний, винний, туманний, туманно, туман­ність, законний, законно, законність;

RSS-матеріал

У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.