Правопис часток

 

Загальне правило написання часток в українській мові таке: частки як службові слова, що підсилюють, уточнюють, обмежують, стверджують, заперечують чи забарвлюють ^ значення повнозначних слів, пишуться з цими словами «А завжди окремо. Наприклад: Плавай, плавай, лебедонько, По ^ синьому морю, Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору І Рости тонка та висока До самої хмари, Спитай бога, чи діжду я, Чи не діокду пари? (Т. Шевченко); Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля (П. Чубинський); Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна (Л. Українка); Такий він (вітер) гарячий, такий нетерп­лячий, що аж киплять від нього срібноволосі вівса. Невже се значить, що мені вже бракує товариства людей? (М. Коцю­бинський); Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем (Л. Костенко).

Написання часток разом з іншими словами або через дефіс пояснюється тим, що вони виконують словотворчі чи формотворчі функції, тобто стають словотворчою час­тинкою іншого слова чи часткою його форми.

Частка не пишеться разом:

а)  якщо слово без не не вживається. Це можуть бути:

іменники: неук, нездара, небіж, небіжчик, небога,

ненависть, невістка, недуга, нежить, немовля, несподі-' ванка, нехіть, негода, неділя, нехворощ;

прикметники й дієприкметники: негайний, невблаган­ний, невпинний, невгасимий, недбалий, нестямний, не­похитний, ненаситний, ненависний, ненастанний, не­численний, незабутній, незбагненний, нездоланий, нездо­ланний, незлічений, незліченний, незрівнянний, неоціненний, непохитний, непримиренний, несказаний, нескінченний, несусвітній, нестямний;

дієслова: ненавидіти, невгавати, незчутися, неволити, нездужати, непокоїтися, нестямитися;

прислівники: недаремне, недаремно, недарма, недаром, невдовзі, невдогад, невинно, невпинно, - невтямки, негадано, незабаром, несамовито, несказанно, нехотя;

б)  якщо частка не виступає у складі префікса недо- зі значенням неповної якості. Це також можуть бути:

іменники: недоїдок, недокрів'я, недолік, недоліток, недорід, недостача, недосяжність, недотепа, недоук;

дієприкметники, що перейшли в прикметники: недовико­наний, недодержаний, недооцінений, недоторканний, не­дочутий;

дієслова: недобачати (погано бачити), недовиконувати, недоїдати (погано харчуватися), недоказувати, недолюблю­ваній, недооцінювати, недоплачувати, недочувати;

в)  якщо з часткою не утворюється слово з новим (часто протилежним) значенням:

небезпека (загроза), вдалий — невдалий, веселий — не­веселий (сумний), вміння — невміння, воля—неволя, вро­жай — неврожай, вчений — невчений (без освіти), гар­ний — негарний (поганий), гаразд — негаразд (погано), дав­ній — недавній (близький у часі), доброзичливо — недобро­зичливо (вороже), далеко — недалеко (близько), добрий — недобрий (злий), доля — недоля (безталання), правда—не­правда (брехня), славити — неславити (оговорювати когось), сміливий —несміливий (боязкий), уважний — неуважний, не­легко— важко, бажано—небажано, чемний—нечемний;

г)   якщо при дієприкметниках і прикметниках є слова дуже, вельми, надто, надзвичайно, що підсилюють якість: дуже неуважний учень, надто необережний хлопець, вельми невдалий похід, надзвичайно негарний вчинок;


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.