Спрощення приголосних

 

Мелодійність української мови зумовлюється її фо­нетичною природою, закономірностями звукових сполук, чергуваннями голосних і приголосних, іншими фонетичними явищами. До них належить спрощення — властивість ук­раїнської мови уникати збігу кількох приголосних, який може з'являтися при словотворенні. Наприклад, у групах приголосних звуків, які могли б виникнути при творенні слів, коли до існуючих звукосполучень -жд-, -зд-, -ст-,_ -зк-, -ск-, -сл- додається суфіксальний звук -н-, середній проривний звук [д], [т] чи [к] випадає, щоб не було важ­кого для вимови сполучення трьох приголосних звуків;

ж/д/н: тиждень — тижневий;

з/д/н: виїздити — виїзний, проїзд — проїзний (квиток);

с/т/л: лестощі — улесливий, щастя — щасливий;

 с/т/н: честь — чесний, якість — якісний, користь — ко­рисний, вість — вісник (проте у словах кістлявий, пестли­вий, хвастливий, шістнадцять, а також у словах іншомов­ного походження баластний, контрастний, компостний, форпостний літера т зберігається);

з/к/н: бризкати — бризнути, брязк — брязнути;

с/к/н: блиск — блиснути, тиск — тиснути, плюск — плюснути, тріск — тріснути (але у словах випускний, рискнути зберігається літера (і звук) к);

с/л/н: масло — масний, мисль—умисний, ремесло — ремісник.

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.