Частка

Загальне поняття про частку
Часткою називається службова частина мова, яка надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових відтінків або слу­жить засобом творення граматичних форм слів чи похідних слів.

У широкому розумінні термін "частки" ототожнюється з усіма службовими словами, що не мають самостійного значення, а нада­ють додаткових відтінків значенням інших слів (речень) або ж слу­жать для вираження граматичних відношень.

Проте більш поширеним у традиційному мовознавстві є інший підхід, згідно з яким термін "частки" ("частка") вживається на по­значення окремої службової частини мови, — саме такого класу службових слів, які надають додаткових семантичних відтінків сло­ву, групам слів або реченню в цілому. Наприклад: Співай же, Десно, в весняних просторах, Ростіть будови, гомоніть міста. Хай згине цар. У першому реченні частка же вживається для підсилення, підкреслення значення того слова, після якого стоїть. Частка хай у другому реченні разом з дієсловом виражає побажан­ня, заклик.

Більшість мовознавців ставить частки в один ряд з іншими служ­бовими частинами мови на тій підставі, що всі вони не мають лек­сичного значення і не виконують синтаксичної функції. Части­на вчених, навпаки, протиставляє частки іншим службовим части­нам мови, зважаючи на те, що частки не служать засобом виражен­ня синтаксичних відношень, а мають виключно смислову функцію. "У порівнянні із сполучниками і прийменниками, які виконують певну службову функцію — виявляти відношення, що реально існу­ють між явищами і предметами^ — головною рисою часток в українській мові є їх семантико-синтаксична функція: виражати загальні логіко-смислові, емоційні і модально-вольові відтінки окре­мого слова, словосполучення або речення в цілому".
Загалом проблема лінгвістичного статусу часток тісно пов'язана з проблемою їх функціонального статусу. На жаль, у граматичній тра­диції поки що немає єдиної думки щодо спільної класифікаційної функції часток. Одні виділяють "підсилювальну функцію, інші — функцію акцентування, треті — функцію актуалізації. Останнім ча­сом у зв'язку з розвитком теорії актуального членування сформува­лася думка про комунікативну функцію часток. Очевидно, цим можна пояснити і наявність різних визначень частки.

Наприклад, М. В. Леонова, яка наголошує на функції акцентації часток, визначає їх як клас службових слів, що виражає відношення до самої комунікації.
На думку І. Р. Вихованця, класифікаційною функцією часток є комунікативна, що дозволяє об'єднати їх в єдиний клас аналітич­них синтаксичних морфем. Статус морфем синтаксичної сфери част­ки отримали тому, що вони, подібно до синтетичних морфем, не мають лексичного значення, але, на відміну від них, функціонують не в складі морфологічного слова, а обслуговують, здебільшого, сфе­ру синтаксичних одиниць — синтаксичного слова і речення, викону­ючи тим самим різні комунікативні завдання.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.