Закономірності навчання української мови

 

Засвоєння рідної мови - процес безперервний, що починається з перших років і триває упродовж усього життя людини. Інтенсивне засвоєння мови відбувається під час спілкування, коли активно формуються комунікативні уміння і навички. Вчені вважають, що навчання мови підлягає певним закономірностям, урахування яких сприяє ефективній організації навчального процесу, в т. ч. й у школах нового типу. Хоча в одних школах передбачено поглиблене вивчення лінгвістичної теорії, в інших - практичне оволодіння мовою, яке забезпечить сприйняття наукової термінології, ділової лексики, основне завдання учителів - домогтися, щоб учні досконало опанували усним і писемним українським мовленням.

Отже, навчання рідної мови в закладах освіти вимагає враховувати ті закономірності процесу засвоєння мовлення, які забезпе­чують ґрунтовне засвоєння знань та інтенсивну мовленнєву практику. Відомо, що закономірність - це об'єктивно існуючий, постійний і необхідний взаємозв'язок між предметами, явищами або процесами, що випливає з їхньої внутрішньої природи, сутності. Закономірностями навчання і засвоєння рідної мови можна вважати взаємо­зв'язок між лінгвістичною теорією і мовленнєвою практикою, залежність наслідків навчання і засвоєння мови від потенціалу мовленнєвого середовища, створюваного в процесі навчання і в повсякденному житті. До таких закономірностей слід віднести:

□          постійну увагу до матерії мови, її звукової системи;

□         розуміння семантики мовних одиниць;

□         здатність засвоювати норму літературної мови;

□         оцінку виражальних можливостей рідної мови;

□         розвиток мовного чуття, дару слова;

□         випереджаючий розвиток усного мовлення;

□         залежність мовленнєвих умінь і навичок від знань граматики і словникового складу мови.

Для вільного володіння мовою необхідно насамперед, щоб учень правильно артикулював 38 фонем української мови (з урахуванням усіх варіантів кожної з них). Ця робота проводиться в молодших класах. Однак увага до вимовних особли­востей окремих звуків (африкат дз, дж, ненаголошених голосних, пом'якшених шип­лячих, задньоязикових тощо) звертається в середніх і старших класах. Значно важче відпрацьовувати навички інтонації. Елементи інтонації, просодеми - це сила голосу, з якою вимовляються звуки у мовному потоці, висота тону і тембру звуків, темп і ритм мовлення. Як відзначають учені, "просодема - мінімально значуща одиниця акустичних компонентів, які складають інтонацію фрази: мелодики, інтенсивності, довготи". Просодеми разом з фонемами становлять матерію мови. Спираючись на вимовні навички учнів, набуті в молодших класах, учителі удосконалюють їх у на­ступних. Ця робота тісно пов'язана із засвоєнням граматики: фонеми і просодеми - будівельний матеріал для морфем. Засвоєння сполучуваності фонем у мовному пото­ці відбувається при вивченні фонетики. Мовна матерія включає і засоби милозвуч­ності української мови, які забезпечують рівномірне чергування голосних, приголос­них звуків, красу і мелодійність усного мовлення. Евфонічні засоби рідної мови теж є складовою частиною її матерії, що повинна бути в полі зору вчителя й учнів.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.