Лапки
Лапки використовуються для виділення індивідуальних назв газет, журналів, книг, заводів, фабрик, кооперативів, товариств, об'єднань тощо, якщо ці назви йдуть у тексті поряд із загальними словами: газета «Літературна Україна», газета «Самостійна Україна», газета «Слово», журнал «Слово і час», видавництво «Дніпро», Товариство української мови ім. Шевченка «Просвіта», Товариство дружби українців за кордоном «Україна», фірма «Довір'я».
Крапка з комою є рідковживаним розділовим знаком. В усному мовленні йому відповідає пауза за величиною, як при крапці.
Крапка з комою може зустрітись у простому ускладненому реченні між поширеними однорідними другорядними членами, які мають свої розділові знаки. Але це дуже рідкі випадки. Частіше крапка з комою вживається у складному безсполучниковому реченні на межі простих речень, якщо кожне з них поширене, має свої розділові знаки. Синтаксичні відношення між такими частинами слабкі, тому ці частини легко можна перетворити в окремі речення:
Крапка
Крапка є розділовим знаком, що відображає найбільшу паузу в усному мовленні.
Крапка ставиться:
у кінці розповідного чи спонукального речення, якщо воно вимовлене без окличної інтонації: Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Роставиця (І. Нечуй-Левицький). Сюди ж належать і неповні речення: Врешті стою, мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. А просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю (М. Коцюбинський). Знову тополі за вікном. Гнуться, гойдаються на все небо (О. Гончар);
