Україна і пісня...
З давніх давен ці слова злились воєдино.
.. .3 глибини віків прийшло до нас прекрасне слово української пісні, щоб втілити в собі ніжну і, разом з тим, величну й волелюбну душу народу нашого.
Значення пісенного слова добре розумів зачинатель української літератури Іван Петрович Котляревський. Він створив для нас невмирущу "Наталку Полтавку". Цей чудовий твір полонить читачів багатьох поколінь своєю ніжною, чарівною піснею.
У п'єсі І.П.Котляревського багато пісень. Окремі з них автор узяв із джерел усної народної творчості, деякі написав сам у народному дусі.
Пісні не випадково введені в тканину п'єси. Кожна є органічним елементом композиції і несе певне сюжетне навантаження. Вона змушує нас радіти і сумувати, сміятись і навіть плакати, переживати за героїв, пройматись їхніми радощами і печалями.
Як вдало зумів автор за допомогою пісенного слова розкрити чудові риси характеру простої української дівчини Наталки!
Не багата я і проста, но чесного роду,
Не стиджуся прясти, шити і носити воду.
Чекаючи коханого, дівчина тугу своєї душі виливає у пісні.
Де ти, милий, чорнобривий?Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.
Полетіла б я до тебе, та крилля не маю,
Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю.
Ми щиро сумуємо разом з героїнею п'єси, бо бажаємо їй щастя, хочемо, щоб вона дочекалася свого Петра.
Та по-іншому думає мати Наталки. Вона бачить щасливою свою дочку лише у парі з паном возним.
Чи я тобі, дочко, не добра желаю?
Коли кого зятем собі вибираю?
Але хіба возний пара молодій і вродливій Наталці? Жартівливо-гумористична пісня "Ой під вишнею, під черешнею" дуже до ситуації, що склалася: залицяння підстаркуватого пана возного до молодої дівчини.
Ой ти, старий дідуга, ізогнувся, як дуга,
А я, молоденька, гуляти раденька.
Влучно і дотепно пісня висміює цього невдаху-залицяльника.
