Педагогічні ідеї Франка складалися крізь призму світобачення рідного народу. Щодо поглядів на тодішній стан освіти, то вони мали принциповий, реалістично-критичний характер. Це яскраво видно на прикладі таких його статей, як «Мисль о еволюції в історії людськості», «Чого вимагаємо?», «Середні школи в Галичині у 1875-1883 рр.», у яких засуджується соціальна й національна дискримінація українців у галузі освіти з боку австрійських і польських можновладців, відрив навчання від насущних потреб українського народу, зашкарублість дидактичних методів, тілесні покарання учнів. Свої теоретичні настанови Франко втілював у художній практиці, написавши цілу низку високо повчальних творів для дітей, зокрема, «Лис Микита», «Лисиця-сповідниця», «Медвідь». Велику педагогічну силу мають оповідання про дітей та школу: «Малий Мирон», «До світла», «У кузні», «Гірчичне зерно», «Борис Граб».
У Івана Франка було четверо дітей: Анна, Андрій, Тарас, Петро. Його дочка Анна Франко-Ключко писала: «Мої спомини з дитинства – це тільки поодинокі образки, що залишилися в моїй пам’яті й душі незатертим слідом по нинішній день. У цілості ранні роки мали характер щасливого, безжурного й веселого життя». Анна говорить, що жила їхня сім’я на бічній вулиці, у малому темному помешканні, але це було байдуже. Усі четверо дітей любили обсідати тата (а Петрові й Анні випадала можливість сидіти на колінах, бо вони були найменшими у сім’ї), бо він розповідав їм чудові байки й казки. Малі діти, зачаровані буйною фантазією казок, не могли розрізнити фантазії від правди. Звірята для них були одухотвореними істотами. Коли ж наставав якийся спір, малеча зверталася до тата за порадою. «У нас, немов у звірячій клітці, постійно перебували або голодна кицька, яку тато знайшов дощового вечора й приніс нагодувати, або цуценя чи пташеня», - згадує Анна Франко-Ключко. Батько-Франко використовував кожну хвилину, щоб вивести своїх дітей кудись за місто на природу.
До цієї групи творів належать такі: «Малий Мирон», «У столярні», «У кузні», «Мавка», «Лель і Полель», «Борис Граб».
В оповіданні «Малий Мирон» ми бачимо образ незвичайної дитини. Тут наявна його оцінка з боку членів сім’ї, сусідів і оповідача: «дивна дитина», «він не сміливий і не проворний», а коли часом і відізветься з чим-небудь, то говорить таке, що старші як почують, то тільки плечима стискають.
Оскільки здебільшого та першочергово письменник звертав увагу на зовнішність персонажів то головними засобами у їх зображені є епітети: «дивна дитина», «чудово розумна дитина», «дитина золота, і розумна , і гарна», «несміливий», «непроворний» «невеликі сірі оченята», «дитиняче чоло» («Малий Мирон»); «дикий», «валовий і неохайний хлопець», «славний хлопець», «розумний хлопець» («Борис Граб»); «невеликий сільський хлопчина» («Мій злочин»).
Його назвали Іваном не через свято Першої Богородиці, а тому що так вимагала давня традиція, якої в роду Франків строго дотримувалися. Найстарший син мав назвати свого первістка іменем батька. Батька Якова Франка звали Іваном. У ті часи дитину хрестили того ж дня , коли вона народилася. Якщо дитина помирала нехрещеною через недбальство батьків, то такий гріх не прощався. Тому не могли собі дозволити батьки Івана Франка приховати від священика (а ним був О. Йосип Левицький), що їхня дитина народилася 25-го серпня, а вони сказали, що 27-го. Надто богомільні були батьки Івана Франка, аби допустити такий гріх, тому факт про народження 25-го серпня є звичайною легендою і не більше, хоч її люблять повторювати в нашій літературі. Хрещеними батьками Івана Франка були Данило Навроцький та Олена Риб’як. Він належав до сільської аристократії, бо жив з того, що малював ікони і продавав їх, а вона – сусідка, крім того родичка.
Розвиток української прози 20-х років XX ст. Микола Хвильовий. Біографія письменника
Мета: дати загальну характеристику розвитку української прози 20-х років XX ст., її представників; ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Миколи Хвильового, розкрити його роль у літературному житті 1920-х років; розвивати навики роботи з літературою, уміння аналізувати й узагальнювати факти; виховувати в учнів активну життєву позицію, інтерес до творчості М. Хвильового. Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: виставка творів письменників-прозаїків 20-х рр. XX ст., мультимедійний додаток про життєвий і творчий шлях М. Хвильового, портрет митця.
Україна кипіла, як величезний казан на безперестанному шаленому вогні, і в цім казані виварювались думки й почуття, наново перетворювались світогляди, дивно змінювалися люди.
Тим-то літературні явища цієї доби становлять надзвичайно строкату картину.
О. Білецький
Мета: продовжити ознайомлювати школярів із творчістю Є. Плужника; сприяти виробленню в учнів уміння працювати з додатковою літературою, поглибити навички ідейно-художнього аналізу поезії; виховувати високі духовні цінності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет письменника, картки для письмової роботи.
Мета: вивчити творчу біографію Є. Плужника, проаналізувати поезію «Для Вас, історики майбутні...»; розвивати вміння сприймати явища, події в зіставленні, порівнювати їх; виховувати любов до Батьківщини.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: словник літературознавчих термінів, епіграф.
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях поета, через процес роботи над поезіями збагнути патріотизм М. Рильського, учити виразно читати поезію, з'ясувати її ідейно- художню цінність; на прикладі життя митця виховувати в учнів працелюбність, відчуття краси художнього слова. Тип уроку: комбінований.
Обладнання: мультимедійна дошка, презентація проектів (слайди), аудіо- запис вірша «Троянди й виноград», епіграфи.
О, тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмкують образи, як понадводна мла!
Максим Рильський
Все для людини і завжди з людиною. Цей заповіт Максим Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя.
Михайло Стельмах
Мета: ознайомити учнів із групою і творчістю київських «неокласиків», із життєвим і творчим шляхом М. Зерова, поглибити поняття про сонет, розвивати навички виразного й усвідомленого читання та аналізу поезій М. Зерова, навчити висловлювати власні думки з приводу поетичної майстерності «неокласика», виховувати любов і повагу до України, відчуття естетики поетичного образу, засвоєння нових знань.
портрети групи «неокласиків» (М. Зерова, М. Рильського, Юрія Клена, М. Драй-Хмари), схема аналізу ліричного твору, відео- запис документального фільму «Соловки. Місто сили. 2009», епіграф.
