Нова парадигма прочитання Бароко як «мистецтва Контрреформацiї» припадає на 20-тi рр. ХХ ст. завдяки працi нiмецького науковця Вернера Вайсбаха «Бароко як мистецтво Контрреформацiї» (1921) [4; 48]. Цей крижано-освiжливий погляд укотре пiдтвердив постiйний колообiг цивiлiзацiйної екзистенцiї: революцiя – контрреволюцiя – криза – новий якiсний виток спiралi – деструкцiя – i знову те саме й водночас iнше коло.
Умистецькiй долi Є.Гуцала, письменника, який успiшно самореалiзувався в багатьох лiтературних жанрах, особливу роль вiдiграла «мала проза». Вiн дебютував у лiтературi як автор камерного жанру, стрiмко досяг у ньому високого рiвня художньої майстерностi й упродовж життя постiйно звертався до малих прозових форм. Увагу критики й читачiв привернула вже перша книжка Є.Гуцала «Люди серед людей». Збiрка оповiдань мала позитивну оцiнку, бо несла в собi емоцiйний заряд, чисте свiтовiдчуття.
Василь Стус – поет, лiтературознавець, перекладач, iнтелектуал, правозахисник. Прожив коротке, але яскраве життя. Його доля дивовижно перегукується iз долею Тараса Шевченка: обом довелося жити в умовах жорстокої державної системи, обох iмперiя загнала на заслання iз забороною на творче самовиявлення, в обох життя обiрвалося на злетi – у 47 рокiв. Творчiсть В.Стуса не можна уявити поза Шевченковою стихiєю. Вiн – прямий духовний нащадок Кобзаря.
Іван Нечуй-Левицький – глибоко нацiональний письменник. Аналiз його творчостi показує, що українська сутнiсть виявляється не лише на iдеологiчному рiвнi тексту, а й виринає з глибин пiдсвiдомостi митця. Про це свiдчать й архетипи, наявнi у зображеному письменником українському психотипi. Саме тому спiлкування І.Нечуя-Левицького з читачем вiдбувається на пiдсвiдомому, духовному рiвнi, зрозумiлому для кожного представника українського етносу.
Мета: розкрити основнi тенденцiї розвитку української лiтератури 20–30-х рокiв ХХ ст.; допомогти зрозумiти причини трагедiї талановитих митцiв у тоталiтарнiй державi; удосконалювати вмiння користуватися довiдковими виданнями i словниками, аргументовано доводити власну думку; розвивати iнтерес до лiтератури цього перiоду, бажання бiльше дiзнатися про долю та творчiсть представникiв «розстрiляного вiдродження».
М е т а: розкрити iсторичнi умови написання новели «Марiя», з’ясувати iдейну спрямованiсть та фiлософський змiст новели, простежити автобiографiчнi мотиви у створених образах; формувати вмiння аналiзувати експресiонiстський твiр, характеризувати його пiдтекст, дослiджувати символiчнiсть образiв, удосконалювати навички виразного читання прозового тексту; виховувати шанобливе ставлення до батькiв, спонукати замислитися над роллю кожної людини в iсторiї рiдного народу.
Тип уроку: урок вивчення нового матерiалу.
Українська література 1 курс
коледжу ПВНЗ «Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки»
ОЛІМПІАДА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Завдання з мови
1. Утворіть нові слова, переставляючи букви в словах (5 балів).
Автор, Антон, банка, кіно, літо, мета, варта, фарш, масло, повар, силач, навар.
2. Поясніть значення фразеологізмів (10 балів).
Бити себе в груди, вкласти душу, казка про білого бичка, поминати як звали, з воску зліплений, забути язика в роті, зайчики в голові стрибають, замутити воду, засівати землю слізьми, зайти в глухий кут, зуб із зубом не зведе, зняти машкару.
Наш край дуже багатий на таланти. Яку б галузь культури ми не взяли, в ній яскраво сяють імена митців, серед яких є і письменники: Іванна Блажкевич, Володимир Гжицький, Денис Лукіянович, Борис Харчук, Роман Андріяшик, Іван Гнатюк, Степан Будний... Та хіба в цьому короткому творі всіх назвеш? їхнє слово знайомило читачів з історією рідного краю, будило не одне покоління українців до боротьби за волю, національне відродження, створення незалежної держави, учило любити рідну землю, людей праці, допомагало вистояти під багатовіковим чужоземним пануванням, зберегти історичну пам'ять. Наші письменники-земляки не давали забути своєму народові, що він є спадкоємцем могутньої світової держави — Київської Русі, слави Запорізької Січі, Січових стрільців, всіх героїв-борців, що віддали своє життя в боротьбі за Україну.
