Зображально-виражальні засоби в поезії В. Сосюри "Любіть Україну"

 

Драматичною була доля поезії В. Сосюри "Любіть Україну". Вона стала причиною безпідставних звинувачень поста у націона­лізмі.

Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких по­нять, як любов до Батьківщини, патріотизм. І йому вдалося переда­ти ці найпотаємніші почуття, які живуть у серцях багатьох людей, але про які не кожен може розказати. У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людсь­кої душі.

Якими ж художніми засобами малює В. Сосюра образ рідної України? Передусім звертає на себе увагу емонійно-схвильований заклик - "любіть Україну", виражений двічі риторичним звертан­ням, яке і загострює уваїу читача, і передає емоції автора, і є ідей­но-пафосною, ідейно-композиційною основою твору. Поет знахо­дить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказовіший се­ред цих аргументів той, що Батьківщина - це світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трави, води - джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.

Образ України для поета - це краса її природи і її солов'їна мова, мелодійна, милозвучна, співуча. Автор не випадково викори­стовує епітет "солов'їна". Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови.

У наступних строфах Сосюра поглиблює поетичний образ Вітчи­зни, додаючи до нього нові штрихи:

...Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, в машині, в електровогнях,

 у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі...

Перелічувальна інтонація створює ритм, в якому вчувається схвильованість поета. Загалом слід зазначити, що автор умовно "ви­будовує" кілька лексичних рядів, щоб передати красу, "вічно живу і нову", рідної України. Це слова па означення її природної краси ("сонце", "вітер", "трави", "води", а ще "зірки", "верби ", "квіти ", "птахи", "стежки", "діброви", "хвилі Дніпра", "хмари пурпурові", "небо голубе"). Це і її духовний потенціал - "мова солов'їна", пісня, дума. Це і її люди - працьовиті, невсипущі, бо світяться електровогні, чути зойки гудків. Це і її діти, дівчата-красуні. Пост не міг не згадати й про роки воєнного лихоліття, коли Україна постала ...в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.