Твори Івана Франка про дітей. Школа і дитина

Іван Франко звертався до проблеми школи не лише в художніх творах а й у публіцистичних статтях: «Русини в Галичині й просвіта», «середні школи в Галичині у 1875-1883рр.», «Наші народні школи і їх потреби». В останній статті Франко досить виразно зобразив стан тогочасного навчання: «діти сидять по кілька годин в такій задусі, в такім смороді, о не то вчитися, але й дихати не можна». Іван Якович обстоював необхідність створення шкільних підручників високого наукового рівня які пройняті українським національним духом.

Яскрава тема школи та її впливу на формування особистості виявляється в таких оповіданнях: «Отець-гуморист», «Красне писання».

У цих оповідання зображено н людське ставлення вчителів до учнів. Цим самим автор стверджує, що такі відносини не приведуть ні до чого доброго, бо жорстокість породжує жорстокість. Звернемося перш за все до образу вчителя в даних оповіданнях. Це людина тиран, яка здебільшого не має не те що відповідної освіти, а й задатки та здібностей до виховання та навчання. Досить колоритно зображується зовнішність учителів.  Вони вирізняються з натовпу своїми нелюдськими очима та непривабливою зовнішністю. Що до образу дітей, то можна виділити один узагальнений тип – учні 2-3-х класів. Хоча й серед них автор здебільшого виділяє кілька головних героїв, які піддаються жорстоким покаранням. Цей загальний збірний образ дітей характеризується ще не сформованим внутрішнім світом, тобто це ті діти які перебувають на шляху становлення своїх морально-ціннісних та духовних життєвих орієнтирів. Діти що навчалися у школах, змальованих Франком, були бідними. Їхні батьки не мали коштів та особливого соціального становища. Тому вчителі-тирани не боялися бити та знущатися з учнів. Наприклад, в оповіданні «Красне писання» пан Валько, побивши одного з хлопчиків спочатку злякався, але коли довідався про його походження то заспокоївся. Ще одним атрибутом оповідань про школу є тростинка, що супроводжує «навчання». Епізоди з цим предметом, який потрапив до рук учителя, займають чи не основну частину оповіді. Діти, бачачи тростинку, уже знають, що покарання не уникнути. Хоча, як ми бачимо часто катування є невиправданими та безпідставними. Іван Франко намагається змалювати те, що болить не лише йому, а й усьому Українському суспільству кінця ХІХ ст. Іван Якович стверджував, що освіта та школа має важливе значення в житті країни, бо ця система формує свідомість майбутнього покоління, на якому буде базуватися матеріальне та духовне благополуччя рідної держави. Саме тому реформацію суспільного життя слід починати зі школи.

Звернемо увагу на декілька оповідань Івана Франка у яких яскраво репрезентовано освіту та виховання тогочасної школи.

В оповіданні «Красне писання» Франко зобразив нормальну школу отців василіан у Дрогобичі. Усі предмети викладали ченці, лише красно писання у 2-гому класі, де навчалося 85 учнів,вів колишній економ пан Валько. Спостерігаємо типовий франківський портрет учителя: середній зріст, руді короткі вуса, широке лице, великі вуха та малі жаб’ячі очі, які блимали злобно та неприязно. Цей портрет уже налаштовує читачів на тупість, обмеженість та жорстокість людини. Що може дати дітям такий учитель? Тут наявний збірний образ дітей, які з появою Валька дрижали, як у пропасниці.

Оригінальним є хронотоп цього оповідання. Час дії – один урок, а уява героя розширює просторо часові межі, а саме дитина думає, як в лятку поїде додому, буде насолоджуватися природою. Наявне просторове протиставлення природи і сірих стін класу співвідносне з настроєм героя. Звичайним був плин часу до приходу вчителя Валька, швидко пролетів момент пояснення уроку, сповільнення часу настало при опитуванні і покаранні учнів. Таки чином автор акцентує увагу на тому, що цей випадок «став першим насінням буренням, погоди і вічної ворожнечі проти усякого неволення і тиранства»

Тему фізичного та морального насилля над дітьми втілено й в оповіданні «Отець гуморист», де зображено учнів 3-го класу. Учитель Софрон Телесницький був високим та худим, мав великий рот. Першими його словами були: «Я тут господар класу! Пам’ятайте собі. На моїх годинах маєте лиш тоді сміятися, коли я вам скажу, і тоді плакати коли я вам скажу» (т. 21, с.291). Телесницький безкарно мучив дітей не лише фізично а й морально. Він був боягузом, бо звичайно викликав тих, що мали найбільш переляканий вираз обличчя, і в кого «малювалося на лиці нечисте сумління». У цьому оповідання також присутня тростинка. Часто автор наголошує на тому, що «вдесятеро чуткіше гуляла його тростинка» (т. 21, 297) .

В оповіданні «Грицева шкільна наука» відсутній образ учителя-ката. Тут основну роль належить простому сільському хлопцю, якого віддали в науку. У даному оповіданні оригінально скомпоновані художній простір і час. Простір: Гриць на вигоні (де він є «володарем гусей») та у класі («туман»). Час: один день на толоці – урок у школі – розмова з батьком після школи – рік навчання – повернення Гриця до гусей. Тут проміжки часу є не співвідносними між собою: рік промину в швидко, а епізод на вигоні зображений докладніше це зроблено з тією метою, щоб показати що для головного героя займає дійсно пріоритетне значення. Гриць не створений для науки, а вона для нього. Це у першу чергу виявляється в тому, що весь час, описаний у творі, на Грицеві не позначився, не змінив його. Що до образу дітей у цьому творі, то тут наявні й інші школярі. Вони своїм натхненням до навчання особливо не відрізнялися від Гриця: «Один довбав пальцем у носі, другий іззаду раз у раз старався уткнути невеличке стебельце Грицеві у вухо, третій працював довгий час дуже пильно, микаючи зі свого старого кафтана латки, нитки та остроки; вже їх перед ним на спідній дошці лавки лежали ціла купа, а він усе ще микав і скуб зо вскї сили».

Усе вивчене Грицем за рік виявляється лише в трьох словах: а баба галамага. У даному оповіданні Франко не акцентує увагу на те, чому Гриць так і не зміг увійти в науку. Але читачеві зрозуміло напевно, що призначення Гриця – пасти гусей.

Також стан тогочасної школи показано в оповіданні «Гірчичне зерно». Знову присутній образ учителя, який «хоч цілу ніч пив, але п’яним його не бачили». В оповіданні говориться про те, що учні читали дуже мало, не було духовного розвитку. Причиною цього, як стверджує автор, були низько кваліфіковані та морально приземлені вчителі. Висновком як до цього оповідання, так і до інших стали правдиві та доцільні слова автора в оповіданні «Гірчичне зерно»: «Наука школи є шаблонова та формалістична».

Отже, у циклі оповідань Івана Франка про школу яскрава простежується її вплив на формування та розвиток дитини. Автор зобразив недосконалу освітню систему, яка була наявна в тогочасному суспільстві. Іван Франко доводить, що реформацію школи слід починати перш за все з добру висококваліфікованого педагогічного складу, бо саме вчитель формує в дитині не лише знання та моральні норми, а й любов до життя. Від нього залежить духовне піднесення або (що часто спостерігається в оповіданнях про школу) злам.

Заслуговує на увагу й оповідання «Борис Граб». У цьому творові наявний образ учителя Міхонського, який був високоморальним та гуманним у порівнянні з іншими. Він втілює ідеал Франкового вчителя. Він викладав математику, логіку і психологію, був носієм передових педагогічних ідей. Це «вельми оригінальна й симпатична постать рідка поява між гімназіальними вчителями» (т. 18 с.88) , усебічно освічений та умілий викладач. Міхонський має добру душу та товаришує зі своїми учнями.

Також позитивний образ учителя наявний і в п’єсі «Учитель», оповіданні «Батьківщина», поемі «Панські жарти».

Отже, однією з центральних проблем дитячих оповідань Франка була проблема школи. Письменник зобразив тогочасний стан освіти та рівень педагогічної майстерності вчителів. Франко доводить, що крім добре організованого освітнього процесу необхідна ще й правильна дидактична робота вихователя, бо від цього залежить формування дитячої психіки.

 

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.