Мова творів Івана Франка - Page 2

Мова персонажів оповідань “Вугляр”, “Лесишина челядь”, “Ріпник” загалом відображає тодішню галицьку літературну мову з виразними бойкізмами. Іван Франко активно вникав у всі сфери галицького життя, працював і творив серед галичан і насамперед для них, тому галицькі елементи в мові його творів були цілком природними. Селяни розмовляють значним для них бойківськими говором, напр.: ”… - От, сіна вже конятам не стає, що-сьме тогід купили…” ; “… - О покрові вернемо, не бійся, грошей навеземо, весіль буде”; “… -Говори, чого-сь мя викликала сюда на улицю в такий вітер”, “ – А відки ж ви брали дров на стілько вугля?”.
Бойкізми присутні також в авторській мові, напрю: “Досить-то довго бавило, закип’ять хлопа здужати витягти великий вуглярський віз із глибокої западі”, “На другий рік, десь о такім часі, здибав я старого вугляра”, “Там старуха… пишно похитує головов…”, “Фрузя, смішачи ід своїй ямі, наткнулась у глоті на круглолицю Ганку”.

1.1.Лексичні діалектизми
      З-поміж різного мовного рівня діалектизмів часто уживаними є лексичні діалектизми. Найпомітніше вони представлені в системі повнозначних частин мови:
- іменників: розривка – розвага , відпочинок , полика – слід, кресаня – капелюх, киблі – дерев’яні відра, обора – частина подвір’я з приміщенням для худоби, віверт  – повалене вітром дерево, четина – хвоя, копаниця – викопане з коренем скривлене дерево, верета – рядно, боз – бузок, варцаба – підвіконня, заголовок – подушка, сопух – погане повітря, драбуга – голодранець, волоцюга, пройдисвіт, кип′ячка – неочищена нафта, охаб′я – сухі гілки, ковза – сором, неприємність, біда, фрашка – жарт, бецирк – начальство, криївка – схованка, маночка – багач;
- прикметників: крепкі  – міцні, шпакувате  – сивувате, каждочасна – минулого, теньга – велика, кримезна, угурне – вперте, строкатий – строкатий, ладна – гарна, штуредний – хитрий;
- дієслів: здибати – зустрічати, видіти – бачити, погодіти – почекати, моцуватися – напружуватися, двигати – піднімати, глати – говорити, тарахкотіти – розкидувати, тямити – пам′ятати, щезнути – зникнути, ждати – чекати, квапитися – поспішати, допантрувати – пильнувати, стерегти, ніворотом піти – пропасти, зверечи – скинути, набилювати – пригадувати;
- прислівників: тано – дешево, борзо та форма борше – швидко(швидше), лацно – легко, моцно – сильно, пуще – гірше, мере – дійсно, много – багато, повно – багато, далебі – справді;
- вигуки й окремі службові слова: ся – авжеж, агій – вигук здивування або обурення, ади – глянь, во – ось, тадже – адже, ажень – аж, чень – може, ба – але, та-бо – тому що, най  – нехай, побіч  – біля, коби – якщо, д (ід)  – до.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2020

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.