7. Числівники один, чотири мають форми єден, штири: штири фіри, єдну душу, не єдному так сталося.
1.4. Синтаксичні риси діалектних слів.
Серед синтаксичних рис особливо часто трапляються такі:
1. Конструкції з прийменником к і його фонетичними варіантами д, ід: “прибігаю ід купі”, “іде просто аж ід велдізькому мостові”, “спішачи ід свїй ямі”.
2. Поширеність сполучників сли, коб (коби), заки (заким): “Прецінь би так щиро не бесідував зо мною, сли би мя не любив!”, “Коби мені борзо вечір, прийде Гнат із косовиці…”, “Коби лише був мій Іванчик золотий дихав!”, “Досить-то довго бавило, заки п’ять хлопа здужали витягти великий вуглярський віз…”, “…вона… вечорами довго бродила по улицях, заки відшукала Івана…”.
Нами виявлено помітну тенденцію вираження обставини часу конструкцією прийменник по + місцевий відмінок, напр.: “було то якось по зелених святах” (248); “а ще по тім прикриваємо землею…”.
Крім того, автор вживає синтаксичні конструкції з прийменником о (в основному з формами іменників у знахідному та місцевому відмінках) здебільшого на позначення того чи іншого об’єкта, напр.: “О покрові вернемо”, “ грюкаючи о величезне каміння”, “не тямив о світі”, “лишилося о півтора снопа ззаду”, “не відзивався о нім красним словом”, “знов о такім часом”, “серп бренькне о камінець”, “і ви говорите мені о приязні”, “приходить тобі хоч голіруч о голоді вертати”.
