Зображення величі та краси козацької звитяги у творчості Тараса Шевченка

 

Творчість Тараса Григоровича Шевченка була новим явищем в українській літературі. Його поезії відрізнялись, насамперед, своєю демократичною тематикою, спражпьою глибокою народністю. По­етичні твори в "Кобзарі" відзначаються жанровою різноманітніс­тю: балади, ліро-епічні поеми, послання, ліричні твори, віршована драма, але їх об'єднує буйна волелюбність, прагнення свободи, лю­бов до своєї Батьківщини і свого народу. Твори поста дуже близькі до усної народної творчості, вони приваблюють своєю пісенною легкістю, деякі з них покладено на музику. Кожне явище житія поет розглядає очима паро,ту. він нерозривно пов'язаний з народом своїм світоглядом і прагененнями. Шевченко - справжній син сво­го народу. Уже в ранній творчості він виробив свій індивідуальний стиль, систему образності, яка мата джерелами своїми живу народ­ну мову, усну поезію. Саме не відрізняє твори Шевченка і надає їм такої неповторної ясності, красти, грапії. Серед них виділяються особливо дві вершини: "Катерина" і "Гайдамаки".

"Гайдамаки" - найбільший за обсягом твір в усій поезії Шев­ченка. Це була смілива спроба відтворити події Коліївщини з на­родної точки зору, Про Коліївщину писали багато російських, поль­ських, українських письменників, але тільки в "Гайдамаках" пере­конливо показано боротьбу гноблених мас українського народу проти польських феодаїів. Поема Шевченка оригінальна за своїм задумом і виконанням. Пост обрав для відтворення один із найяск­равіших епізодів історії гайдамацьких рухів - повстання 1768 року. Тема ця органічно була близька постові - він виріс у тій місцевості, де відбувалися події, з дитинства вбирав у себе усну народну творчість, пов'язану з Коліївщиною.

Поема була здіснснням велетенського задуму, про що свідчить широкий вступ, в якому викладено погляди автора, підкреслено його кревний зв'язок з гсроями-меспиками, яких він називає "діть­ми", "синами". В основу викладу історичних подій Шевченко взяв усну народну традицію ("розказую так, як чув от старих людей"), широко використовуючи фрагменти народних пісень, легенд, пере­казів та народні прислів'я. Завдяки історичній літературі, якою ко­ристувався автор, поема докладно змамьовує історичні події, їй вла­стива достовірність, правдивість. Головним героєм поеми є повста­лий народ і найяскравіший виразник його інтересів - Ярема і алай-

да. Це народний герой-мссник, колишній шіймит, який зі зброєю в руках відстоює права свого народу, мстить за нього, люто ненави­дить його ворогів. Шевченко наділяє свого героя казковою силою, нечуваною хоробрістю. Ярема - син свого народу, цілком відданий його справі. Саме за цю відданість і прославився Галайда - про цьо­го навіть складали пісні. Загальний настрій Коліївщини передає пост у яскравих зворушливих віршованих рядках, 1768 рік постає у всій своїй грізній величі; читача проймає жах, жаль і тривога - тривога за долю народу, який так трагічно століттями бореться за волю. Кривавими картинами "Гайдамаків" Шевченко не закликав до жор­стокості, а, навпаки, закликав усіх, щоб схаменулися, щоб пере­креслили давні порахунки і почали життя нове, людське, чесне, справедливе. Цей твір висловлює безмежну любов Шевченка до своєї Батьківщини, до свого народу та його культури.

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.