Частка - Page 4

Функціонально-семантична класифікація часток
Висуваючи на перший план ту чи іншу функціонально-семантичну ознаку часток, учені по-різному підходять до питання їх класифіка­ції. Крім того, і виділені розряди часток кваліфікуються ними неод­наково: то як розряди за значенням або за значенням і функцією, за значенням і вживанням; то як групи за місцем і роллю в мовних одиницях або просто за роллю у слові і реченні; то як групи за характером вираження відношення до комунікації тощо.
Найпереконливішою, на наш погляд, є класифікація, за якою роз­різняють три основні розряди часток: фразові, формотворчі і слово­творчі.

Фразові частки
Фразові частки надають словам, словосполученням і реченням різних семантичних, модальних та емоційно-експресивних відтін­ків, тому поділяються на три групи:
1) частки, що виражають смислові відтінки значень слів, слово­сполучень, речень;
2) частки, що вказують на модальні та модально-вольові відтінки;
3) частки, що виражають емоційну оцінку висловлювання або підсилюють виразність мовлення.
Іншими словами, фразові частки оформлюють певний тип речення, виражають ставлення мовця до змісту всього речення або виділяють один із його компонентів.
У свою чергу, кожна із зазначених груп включає різні за функці­онально-семантичними особливостями частки.
До першої групи часток належать:
1)  вказівні, що виконують вказівну функцію: ось, он, онде, от, це, оце, то, ото, воно. Наприклад: Понад лісом грають ворони, — зна­чить, от уже й весна;
2) означальні, які вживаються для увиразнення значення окре­мих повнозначних слів: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно. Наприклад: Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло широкий край небозводу.
3) кількісно-означальні — вказують на кількісну неповноту, при­близність, часткову невідповідність між значенням слова й означу­ваним поняттям: майже, приблизно^, мало не, трохи, ледве, трохи не. Наприклад: Убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту...
4) обмежувально-видільні, що служать для виділення окремого слова в реченні: тільки, тільки не, лише, лиш, лишень, хоч, хоча, хоч і, хоча б. Наприклад: Ви хоч би поглядом ще раз зігрійте Нашу схололу спізнілу любов.
5) підсилювальні, що підсилюють значення повнозначних слів: і, й, та, таки, ще, навіть, вже, аж, ж, же, бо. Наприклад: Ще кохан­ня прийде, може аж після нашої смерті.

Частки, що виражають модальні відтінки, поділяються на:
1) власне модальні, що вносять у висловлювання сумнів, припу­щення або впевненість щодо можливості повідомлюваного: мов, мовби, мабуть, мовляв, наче, навряд, навряд чи, ніби, ба, ну. Напри­клад: Небо внизу над лісами делікатно блакитне, а подекуди ніби зеле­не... А на горах вершки наче куряться димом та парою...
2) стверджувальні, які підтверджують висловлену думку, ствер­джують наявність якогось факту чи явища або вказують на те, що мовець повністю згоден з повідомлюваним: так, еге, атож, аякже, авжеж. Наприклад: Так! Осінь — творчий спокій довгожданий, а не безсилля, не журба, не тлінь.
3) заперечні — виражають заперечення. Заперечуватися може будь- що: предмет, явище, ознака, дія і т. ін.: не, ні, ані. Наприклад: Тоді ще не знав я, що все проходить, все минає, забувається й губиться в невпинній зміні годин.
4) питальні, що використовуються для оформлення питальних речень, яким також можуть надавати відтінків сумніву, здивування, недовір'я: чи, хіба, невже, що за. Наприклад: Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі... Нудити світом?
5)  модально-вольові, або спонукальні, що виражають спонукання, наказ, побажання тощо: хай, нехай, би, б, ну, давай, бодай, годі. На­приклад: Які б не були мудрі чужі мислі, вони не повинні нам заміню­вати власного мислення.

Нарешті, третя група часток включає:
1)  емоційно-експресивні, або окличні, частки, які вживаються пе­реважно в окличних реченнях і увиразнюють емоційну оцінку ви­словлення: як, який, що за, що то за. Наприклад: Як чудово сказа­но! (Цюп.).
2) експресивно-підсилювальні частки, підсилюючи виразність мов­лення, разом з тим служать для емоційного виділення слова: о, ой, ну, просто, от уже, куди, куди там, де там, все, адже, адже ж. Наприклад: А дівчина та куди мудріша за пана була...
Зауважимо, що не всі вчені послідовно виділяють такі групи час­ток. Дехто, наприклад, фразові частки ототожнює з модальними і в один ряд ставить стверджувальні, питальні, вказівні, окличні, обме- жувально-видільні, власне модальні та заперечні частки (М. Я. Плющ). Багато хто не виділяє емоційно-експресивних часток (М. В. Леоно­ва, Г. О. Козачук), інші, навпаки, виокремлюють порівняльні частки (М. І. Пентилюк), уточнювальні та приєднувальні (І. П. Ющук) і под.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2020

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.