Українське словотворення: нові процеси

Українськi мовознавцi у своїх дослiдженнях зафiксували новi вживання морфологiчних i синтаксичних одиниць, змiни у твореннi простих i складних слiв, тобто все те, що з’явилося в українськiй мовнiй практицi двох останнiх десятирiч, чого не фiксували граматичнi описи української мови в попереднi перiоди.

Новi явища i процеси в українському словотвореннi зумовленi значною мiрою позамовними чинниками, зокрема глобалiзацiйними впливами, активними запозиченнями до лексикону та галузевих термiносистем української мови, змiнами суспiльно-полiтичного характеру в Українi, пробудженням нацiонально-мовної свiдомостi української елiти, пiднесенням культурного рiвня населення тощо, а також мовними чинниками, насамперед розгортанням внутрiшньомовних процесiв, спрямованих на змiцнення автохтонних словотвiрних варiантiв та збереження самобутностi нацiонального словотворення.

Аналiзовi нових словотвiрних явищ, спричине- них глобалiзацiйними впливами, процесiв освоєння новiтнiх запозичень нерiдко бракує критичної лiнгвiстичної оцiнки, об’єктивностi, фахових рекомендацiй щодо потреби та доцiльностi вживання їх. Дослiдники переважно констатують лексико-словотвiрнi iнновацiї, але не намагаються допомогти мовцям збагнути негативнi впливи деяких запозичень i утворених за їхнiм зразком нових похiдних слiв на лексичну та словотвiрну пiдсистеми української лiтературної мови, не формують нацiональних прiоритетiв у словотвiрному освоєннi запозичень. Саме тому в українських засобах масової iнформацiї двох останнiх десятирiч, рiзних соцiолектах i в живомовнiй стихiї набули значного поширення похiднi одиницi, що суперечать не лише словотвiрнiй нормi, а й граматичнiй системi української лiтературної мови. Зокрема, пiд впливом глобалiзацiйних тенденцiй українську мовну практику заполонили новi складнi одиницi (безпосереднi запозичення й новотвори), що поєднують два iменники, перший iз яких виражає атрибутивне значення. Вони є наслiдком перенесення на рунт української мови словотвiрної моделi англiйської мови, пор.:бiзнес-новини, бiзнес-справа, бiзнес-захоплення, бiзнес-iдея, бiзнес-освiта, бiзнес-школа, бiзнес-кола, бiзнес-контакти, бiзнес-планування, бiзнес-видання, бiзнес-кореспонденцiя, бiзнес-етикет, бiзнес-кредити, бiзнес-партнер; пiар-дiйство, пiар-витвiр, пiар-прорив, пiар-кампанiя, пiар-операцiя, пiар-пропозицiя, пiар-публiкацiя, пiар-менеджер, пiар- фахiвцi, пiар-заходи, пiар-хитрощi; iнтернет-видання, iнтернет-часопис, iнтернет-послуга, iнтернет-голосування, iнтернет-трансляцiя, iнтернет- зв’язок, iнтернет-адреса, iнтернет-версiя, iнтернет-лекцiя, iнтернет-переказ, iнтернет-залежнiсть, iнтернет-спiльнота, iнтернет-розвiдка; медiа-життя, медiа-пiдтримка, медiа-програма, медiа-аналiтика, медiа-трибуна, медiа-стиль, медiа-школа, медiа-група, медiа-працiвник, медiа-текст. Багато з таких iменникiв уже зафiксовано в орфографiчних словниках, незважаючи на те, що вони деформують системно зумовлену граматичну норму української лiтературної мови виражати атрибутивнiсть за допомогою прикметника – спецiалiзованого засобу реалiзацiї ознаковостi та обмежують вiдiменникове творення прикметникiв, що дає пiдстави констатувати їхнiй деструктивний вплив на українське прикметникове словотворення. Замiсть початкових означальних iменникових компонентiв бiзнес-, пiар-, iнтернет-, медiа- в названих та iнших складних утвореннях слiд уживати спiльнокореневi з ними прикметники бiзнесовий, пiарiвський, пiарний, iнтернетний, iнтернетовий, iнтернетiвський (у мовнiй практицi ще не спостерiгаємо чiткостi, послiдовностi в сполучуваностi цих спiльнокореневих прикметникiв з iменниками), медiйний або ж синонiмiчнi за значенням прикметники на зразок комерцiйний, вигiдний, пiдприємницький, прибутковий (до бiзнесовий), мiжмережевий (до iнтернетний) чи абревiатуру ЗМІ (домедiйний) та iншi засоби, пор.: бiзнесовi (комерцiйнi) новини, бiзнесова (комерцiйна, вигiдна, прибуткова) справа, бiзнесовi захоплення, бiзнесова iдея, бiзнесова освiта, бiзнесова школа, бiзнесовi кола, бiзнесовi (вигiднi) контакти, бiзнесове планування, бiзнесовi видання, бiзнесова кореспонденцiя, бiзнесовий етикет, бiзнесовi кредити, бiзнесовий партнер; пiарiвське дiйство, пiарiвський витвiр, пiарiвський прорив, пiарiвська кампанiя, пiарiвська операцiя, пiарiвська пропозицiя, пiарiвська публiкацiя, пiарiвськi заходи, пiарiвськi хитрощi; iнтернетне (iнтернетiвське) видання, iнтернетний (iнтернетiвський) часопис, iнтернетна послуга, iнтернетне голосування, iнтернетна трансляцiя, iнтернетний (мiжмережевий) зв’язок, iнтернетна адреса, iнтернетiвський (iнтернетовий) сайт, iнтернетна лекцiя, iнтернетний переказ, iнтернетна залежнiсть, iнтернетна спiльнота, iнтернетна розвiдка; медiйне життя (життя ЗМІ), медiйна пiдтримка (пiдтримка ЗМІ), медiйна програма (програма ЗМІ), медiйна аналiтика, медiйна трибуна, медiйний стиль (стиль ЗМІ), медiйна школа, медiйна група (група ЗМІ), медiйний працiвник (працiвник ЗМІ), медiйний текст i т.д.

Зi словотвiрною нормою конфлiктує чимало лексичних запозичень з англiйської мови, якi безпiдставно освоєнi українською мовною практикою як складнi iменники, що їх пишуть через дефiс, хоч вони не є в українськiй мовi юкстапозитами, утвореними з двох самостiйних iменникiв без сполучного голосного. Серед них такi, як бiг-борд, бiг-мак, бiч-волейбол, боди-бiлдинг, боди-бiлдер, бодi-гард, бодi-арт, веб-майстер, веб-портал, веб-сайт, веб-сервер, веб- сторiнка, веб-форум, дайв-послуги, екзит-пол, кiндер-сюрприз, мас-медiа, мас-спектрометр, нон- стоп, нон-фiнiто, он-лайн, пiт-лайн, плей-оф, плей- мейкер, прайм-тайм, прайс-лист, прес-релiз, прес- тайм, прес-центр, секонд-хенд, спа-центр, спа-лiкування, спа-догляд, фiтнес-клуб, фiтнес-центр, фiтнес-зал, фiтнес-програма, фiтнес-полiтика, фiтнес-тренiнг; хард-рок та iн. Вони порушують i чиннi орфографiчнi норми (правила) про правопис складних слiв через дефiс. Щоправда, деяким iз них окремi друкованi видання та автори намагаються надати правильного словотвiрного оформлення, яке вiдповiдає нормi української орфографiї писати такi слова разом. Серед них – бiгборд, бiгмак, бодибiлдинг, бодибiлдер, бодигард, онлайн та iн. Проте в останнiх виданнях орфографiчного словника української мови переважає написання їх через дефiс, за винятком слова офшор.

Непростою, однозначно не розв’язаною i зi словотвiрного, i з правописного погляду вважаємо проб- лему статусу тих запозичень, якi поповнили склад морфем української мови, що вказують на iнтенсивний чи крайнiй вияв ознаки, високий рiвень професiйностi, майстерностi тощо. Вони є функцiональними аналогами таких уже словотвiрно освоєних iншомовних префiксiв (у деяких авторiв – префiксоїдiв), як супер-, гiпер-, архi-, екстра-, ультра- й українських префiксiв над-, за-. До найуживанiших нових словотворчих морфем, що виражають iнтенсивнiсть, належать топ-, вiп-, блiц-, бiт-. Усупереч сформованiй в українському словотворi традицiї писати префiкси iнтенсивностi разом цi їхнi аналоги в нових запозиченнях та новотворах пишуть i досi через дефiс (пор.: топ-менеджер, топ-красуня; вiп-зал, вiп-ложа, вiп-клiєнт, вiп-стоянка; блiц-вiкторина, блiц-диктант,


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.