1845 р. на сторінках «Современника» видрукувано кілька розділів нового роману. Між Кулішем і редактором «Современника» П.О.Плєтньовим розпочинається листування. У грудні місяці 1845 року Куліш уже в Петербурзі; він викладає в 5-й хлоп'ячій гімназії, читає російську мову студентам-інородцям, а р. 1846 Плєтньов добивається йому закордонного відрядження для студій над слов'янськи¬ми мовами. Кулішеві усміхається наукова кар'єра.
«Чорна рада» була вже на той час закінчена, і Куліш пропонував її друкувати московському професору О. М. Бодянському. Плєтньов, на власний вислів Куліша, «пустотою вважав» його українське писання, але переконати його не зміг, як не зміг одвернути його від «пильних» турбот про «українську будучину». Куліш закінчував «Чорну раду» українською мовою, немов одстоюючи себе і свої пе¬реконання супроти свого протектора.
Пантелеймон Куліш був одним із найактивніших діячів українського руху 40—90-х років минулого століття. Невтомний подвижник української культури — письменник, критик, публіцист,етнограф, видавець, автор першого українського фонетичного правопису, — він відстоював право українського народу на літературу рідною мовою, доводив перспективність українського красного письменства як національного і самобутнього, прагнув об'єднати українське громадянство навколо ідеї національно-культурного відродження. Захоплення українською ідеєю викликало потік звинувачень на адресу Куліша з боку офіційного радянського літературознавства, і довгий час чорне тавро українського буржуазного націоналіста супроводжувало ім'я талановитого митця. Тепер, в період розбудови незалежної української держави, настав час переглянути і переоцінити величезний творчий доробок автора.
Мета: розкрити правдивість відтворення історичного колориту епохи та станової психології окремих суспільних верств, передати яскравість та багатство мови твору, ознайомити учнів з оцінкою роману критикою; розвивати спостережливість учнів, уміння аналізувати історичні факти; виховувати інтерес до історії країни, розуміння закономірностей історичних процесів.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації, підручник, тексти.
Мета: ознайомити учнів з історичною основою твору, показати художнє осмислення автором історичного минулого, поетизацію давньої слави України; розвивати вміння пов'язувати історичні факти з літературними процесами, робити узагальнення на підставі власних спостережень; допомогти учням правильно зорієнтуватися щодо складних етапів історії, виховувати пошану до народу, що, попри всі невдачі, прагнув свободи та незалежності.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до теми уроку, підручник, тексти.
