Прийменник - Page 3

Донедавна первинними вважалися непохідні від інших слів при­йменники, а вторинними — похідні від повнозначних слів. Точно поділити прийменники за цим критерієм не можна, тому що їх ети­мологічні і синхронічні характеристики не завжди збігаються. Так, деякі з них, зокрема крізь, крім, ради, завдяки та ін., деетимологізу­валися, тобто в сучасній мові зникли слова, від яких вони утвори­лися, внаслідок чого почали сприйматися як непохідні.

Тому поділ прийменників на первинні і вторинні пропонується здійснювати із синхронічної точку зору: прийменники, що не ма­ють у сучасній мові співвідносних повнозначних слів, — первинні, а ті, що мають співвідносні омонімічні повнозначні слова, — вто­ринні.

Первинних прийменників відносно загальної кількості небагато (близько 80 одиниць): на, у (в), за, від (од), над, до, без, для, з, між, крізь, під, по, при, ради, через, о та ін. Вони становлять своєрідний центр у загальній прийменниковій системі.

Первинні прийменники відрізняються від вторинних більшим сту­пенем абстрактності й узагальненості значень, давністю походжен­ня, повною чи частковою втратою джерел утворення.

Первинні прийменники нерідко є спільними для всіх слов'янсь­ких мов, наприклад: без є в українській, російській, білоруській, болгарській, сербській та ін., на — в українській, російській, біло­руській, польській і чеській мовах.

Первинні прийменники багатозначні, здебільшого, в тому розу­мінні, що вживаються з кількома відмінками і виражають різні син­таксичні зв'язки, наприклад: в, з, за, між та ін.; кожен з них об'єд­нує різноманітні значення. Вторинні — здебільшого однозначні.

Вторинними (похідними) є прийменники, які утворилися від різ­них частин мови, від слів з конкретним лексичним значенням порів­няно недавно, наприклад: близько, спереду, поперек, іззаду, посеред та ін. Вони певною мірою зберігають зв'язки із самостійними сло­вами. Деякі з цих прийменників можуть виступати то як прислівни­ки чи іменники, то як прийменники (пор.: Ми вийшли назустріч (присл.) і Назустріч (прийм.) ночі летить пісня. Прийменник назу­стріч вимагає від іменника ніч давального відмінка).

Залежно від генетичної спорідненості з тією або іншою частиною мови вторинні (похідні) прийменники поділяються на такі розряди: а) прислівникові — близько, всупереч, вздовж, подовж, вслід, довко­ла, навкруги, неподалеку, осторонь та ін.: всупереч долі, близько лісу, вздовж дороги тощо. Вони становлять найбільшу групу. До них на­лежать прийменники, утворені від прислівників, які, у свою чергу, походять від іменних частин мови. Одні з них — омонімічні з при­слівниками, наприклад: близько, навкруги, довкола, навпроти, спере­ду, напередодні, впоперек, навколо та ін.
Інші не бувають омонімічними з прислівниками, вживаються тіль­ки як прийменники (крім сестри, біля хати, поверх даху та ін.);
б)  відіменні — край, кругом, шляхом, з нагоди, на випадок та ін.: коло двору, шляхом переговорів, на випадок нещастя,
в)  віддієслівні — завдяки, виключаючи, незважаючи. Наприклад: Коли Леся вийшла, Сергієві, незважаючи на веселий вечір, стало журно.

Переходячи у прийменники, ці самостійні слова втрачають не лексичне значення, а категоріальне (належність до тієї чи іншої граматичної категорії: прислівника, іменника, дієслова); лексичне піддається складному процесові якісних змін. Перехід інших час­тин мови у прийменники називається препозиціоналізацією. Саме вторинні прийменники, утворені таким шляхом, крім віддієслів­них, виявляють виразну тенденцію до поповнення новотворами.

За структурними ознаками та морфологічною будовою розрізняють прийменники:


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2020

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.