Частка - Page 2

Зважаючи на різні підходи до кваліфікації частки, дотримуємося традиційного погляду і визначаємо її як незмінювану службову час­тину мови, яка надає цілим реченням, словосполученням чи окре­мим словам семантичних, емоціонально-експресивних і модальних відтінків або бере участь у формо- та словотворенні. На відміну від прийменників і сполучників, які, відповідно, виражають залежність між одиницями морфологічного та синтаксичного рівнів, основна функція часток полягає у видозміненні значення окремих повно­значних слів, словосполучень, речень, тому їх ще називають модифікаторами.
Частки також треба відрізняти від вигуків. Якщо перші можуть надавати певних емоційних чи спонукальних відтінків словам або реченням, то другі служать для безпосереднього вираження різних емоцій і волевиявлень. Не слід сплутувати також частки з модаль­ними словами, що характеризуються більшою самостійністю з лек­сичного боку і служать для вираження суб'єктивно-об'єктивного ставлення того, хто говорить, до висловленого.

Частки, як і всі інші службові слова, самостійно членами речення не бувають. Формотворчі та заперечні частки разом з дієсловами можуть формувати тип присудка. Наприклад: Нехай огонь, що в бурі не потух, благословляє бунтівничий плуг (Рил.); Як же тебе не про­клинати, Лукавая доле.

Окремі частки, наприклад, стверджувальні, заперечні, питальні та деякі інші, можуть виступати еквівалентами цілих висловлювань. Наприклад: — Ну, гаразд. Влада, кажете, українська, а земля чия?— Це ж її хата? — Так...

Характеристика часток за походженням, будовою та місцем у реченні
За своєю формальною структурою частки досить неоднорідні, бо формувалися протягом тривалого часу на основі різних частин мови. Сучасна українська мова засвоїла більшість давньоукраїнських час­ток, наприклад: заперечні не, ні, підсилювальні же, ж, бо, питаль­ну чи, видільну тільки та деякі ін. Паралельно з кількісним розши­ренням складу часток відбувався процес їхньої диференціації, функ- ціонально-семантичного збагачення. З'явилися означальні частки: саме, якраз, справді, просто', кількісні: мало, трохи, ледве, майже-, спонукальні: ну, годі, давай та ін. В українській мові виникло чима­ло нових словотворчих часток: будь-, -небудь, казна-, хтозна-. Отже, сучасна система часток — наслідок довготривалого історичного про­цесу.

За походженням частки поділяються на первинні (непохідні) і вто­ринні (похідні). До первинних часток належать ті, які в сучасній укра­їнській мові не виявляють ні словотвірних зв'язків, ні формальних співвідношень з іншими частинами мови. Первинними є частки не, ні, же, ж, бо, но, ну, он та деякі інші: Он глянь, — у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2020

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.