4 тип відмінювання
Числівники сорок, дев’яносто і сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення -а: сорок; сорока; сорока; сорок; на сорока.
5 тип відмінювання
За цим типом відмінюють числівники від двохсот до дев’ятисот. Вонизмінюються в обох частинах: двісті; двохсот; двомстам; двісті, двохсот; двомастами; на двохстах. При цьому перша частина числівників 200, 300, 400 змінюється як у числівників другого типу, а числівників 500 – 900 – як у числівників третього типу.
Триста; трьохсот; трьомстам; триста, трьохсот; трьомастами; на трьохстах.
Чотириста; чотирьохсот; чотирьомстам; чотириста, чотирьохсот; чотирмастами; на чотирьохстах.
У числівниках п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот перша частина у всіх відмінках має однакову форму: п’яти, шести, семи, восьми, крім орудного відмінка. В орудному відмінку кожен із числівників має дві паралельні форми у першій частині: п’ятьма і п’ятьома, шістьма і шістьома, сьома і сімома тощо.
П’ятсот; п’ятисот; п’ятистам; п’ятсот; п’ятьмастами, п’ятьомастами; на п’ятистах.
Шістсот; шестисот; шестистам; шістсот; шістьмастами, шістьомастами; на шестистах.
Сімсот; семисот; семистам; сімсот; сімомастами, сьомастами; на семистах.
Вісімсот; восьмисот; восьмистам; вісімсот; вісьмастами, вісьмомастами; на восьмистах.
Дев’ятсот; дев’ятисот; дев’ятистам; дев’ятсот; дев’ятьмастами, дев’ятьомастами; на дев’ятистах.
Як іменники, в однині і множині, відмінюються числівники: нуль; нуля; нулю, нулеві; нуль; нулем; на нулі, на нулеві. Нулі; нулів; нулям; нулі; нулями; на нулях.
Тисяча; тисячі; тисячі; тисячу; тисячею; на тисячі. Тисячі; тисяч; тисячам; тисячі; тисячами; на тисячах.
Мільйон; мільйона; мільйону, мільйонові; мільйон; мільйоном; на мільйоні, мільйонові. Мільйони; мільйонів; мільйонам; мільйони; мільйонами; на мільйонах.
Мільярд; мільярда; мільярду, мільярдові; мільярд; мільярдом; на мільярді, на мільярдові. Мільярди; мільярдів; мільярдам; мільярди; мільярдами; на мільярдах.
Неозначено-кількісні числівники багато, небагато, кілька, декілька відмінюють, як п’ять, шість, але паралельних форм вони не мають. Кільканадцять відмінюють як одинадцять, кількадесят – як п’ятдесят з паралельними формами, кількасот – як двісті.
Збірні числівники двоє, троє, семеро та ін. мають такі самі відмінкові форми, як відповідні їм кількісні два, три, сім. Числівники п’ятеро, шестеро та ін. у всіх відмінках, крім називного, втрачають суфікс -еро: п’ятеро, п’ятьох.
Числівник обидва, обидві у всіх відмінках, крім називного, втрачає частину – два: обидва, обидві; обох; обом; обох; обома; на обох.
У складених кількісних числівниках відмінюють кожну частину: шістсот тридцять п’ять; шестисот тридцяти (тридцятьох) п’яти (п’ятьох); шестистам тридцяти (тридцятьом) п’яти (п’ятьом); шістсот тридцять (тридцятьох) п’ять (п’ятьох); шістьмастами (шістьомастами) тридцятьма (тридцятьома) п’ятьма (п’ятьома); на шестистах тридцяти (тридцятьох) п’яти (п’ятьох).
Вживання дробових числівників є різним залежно від стилю:
Розмовний стиль. Офіційно-діловий стиль
1, 5 півтора (ч.), півтори (ж.) одна ціла (і) п’ять десятих
1/2 половина, пів, одна друга, нуль цілих (і) п’ять
десятих
1/3 третина одна третя
1/4 чверть, четвертина одна четверта, нуль цілих двадцять п’ять сотих
2, 5 два з половиною дві цілих (і) п’ять десятих
8,5 вісім з половиною вісім цілих (і) п’ять десятих
0, 7 сім десятих нуль цілих (і) сім десятих
двадцять соток двадцять сотих
Числівники півтора(ч. рід), півтори(ж. рід), півтораста не відмінюються: півтора року, півтори години, півтораста учнів.
Слова половина, третина, чверть, четвертина відмінюють як іменники.
У дробових числівниках типу дві треті чисельник відмінюють як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий: дві треті гектара; двох третіх гектара; двом третім гектара; дві треті гектара; двома третіми гектара; на двох третіх гектара.
Відмінювання числівників типу нуль цілих сім десятих
Якщо десятковий дріб починається на нуль, то частина цілих не відмінюється. В інших випадках вона відмінюється:
Н. нуль цілих сім десятих три цілих п’ять десятих
Р. нуля цілих семи (cімох) десятих трьох цілих п’яти десятих
Д. нулю (нулеві) цілих семи трьом цілим п’яти десятим
(сімом) десятим
З. нуль цілих сім десятих три цілих п’ять десятих
О. нулем цілих сімома (сьома) десятими трьома цілими
п’ятьма десятими
М. на нулю (нулеві) цілих на трьох цілих п’яти десятих
семи (сімох) десятих
