Є в українській літературі XX століття імена, без яких її важко уявити. До них належить Олесь Гончар — митець високої совісті і громадянського пафосу, чесний, безкомпромісний, мужній. Він був правофланговим нашої літератури у здійсненні її гуманістичної місії, розкритті краси життя, утвердженні життєлюбства і духовності. "Література на те й література, щоб леліяти в людині найкраще, пробудити в ній не руїнницькі інстинкти, а будівничі, творчі сили, біти світочем, опорою духу,"— відзначав він.
Мета: допомогти учням зрозуміти суть образу Володьки Лободи, розпізнати і в ньому хижака, що задля кар'єри не зважає на найвищі духовні ідеали і моральні цінності; показати небезпечність людей цього типу в будь-яку епоху; удосконалити навички роботи над розкриттям образу в процесі диспуту; формувати нетерпимість до пристосуванства, повагу до духовних скарбів нації.
Обладнання: портрет О. Гончара, фотоілюстрація одного із знаменитих соборів України (зліва на дошці), портрет В. Лободи з уяви (не карикатура!), малюнок собору в риштованні (справа на дошці).
