Схема аналізу уроку

І. Загальні відомості про урок

Дата проведення, школа, клас, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, предмет, кількість учнів за списком, кількість присутніх, порядковий номер уроку, де проводиться (у класі, кабінеті, лабораторії, майстерні).

Обстановка в класі: чистота, освітленість, провітреність. Організація уваги і готовність учнів до навчальної діяльності. Тривалість організаційного етапу. Тема уроку. Цілі (освітня, виховна, розвиваюча) і завдання уроку. Обладнання.

ІІ. Тип і структура уроку

Доцільність вибору типу і структури уроку стосовно теми і дидактичної мети заняття. Послідовність окремих етапів уроку.

ІІІ. Аналіз етапів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з позицій успішного досягнення поставленої мети:

-          зміст кожного етапу уроку (відповідність до програми; актуалізація і корекція опорних понять; зв’язок із попереднім матеріалом, з сучасністю, життєвим досвідом школярів; глибина, науковість, використання міжпредметних зв’язків; виділення основного, головного в змісті)

-          методи і прийоми навчання на кожному етапі уроку (застосовувані методи і прийоми та їх відповідність змісту навчального матеріалу, меті і завданням уроку та віковим особливостям учнів; реалізація на уроці дидактичних принципів; взаємозв’язок репродуктивної і творчої активності й пізнавальної самостійності учнів; розвиток спостережливості й логічного, мислення; використання прийомів порівняння, протиставлення, узагальнення й систематизації та забезпечення зворотного зв’язку для керування процесом засвоєння; формування в учнів позитивного ставлення до навчання, пізнавального інтересу і навичок самоконтролю; оцінювання пізнавальної діяльності учнів; індивідуалізація та диференціація навчальних завдань; обсяг та своєчасність домашнього завдання.)

Початок уроку. Організаційна частина.

1.      Якими прийомами вчитель забезпечив добрий початок уроку (впевненість, доброзичливість, чіткість, ввічливість, вимогливість і т.п.)

2.      У чому виявився невдалий початок уроку, які причини цього (непідготовленість учителя, неорганізованість його, метушливість, в’ялість тощо)

3.      Увага, налаштування на роботу учнів на початку уроку (привітання, робоча поза, організація робочого місця учителя й учнів тощо)

Перевірка домашнього завдання.

1.      Методика проведення перевірки домашнього завдання (види опитування: усне, письмове; прийоми перевірки наявності домашнього завдання та т.п.)

Форми організації діяльності учнів (фронтальна, групова, індивідуальна)

Постановка питань – чіткість, правильність, повнота, однозначність, лаконічність і т.п.

Відповіді учнів – правильність, повнота, самостійність, розуміння, чіткість, ясність, культура мови і т.п.

Увага учнів класу під час опитування, їх діяльність – доповнення до відповіді, виправлення її.

Увага вчителя до відповідей учнів.

Прийоми активізації діяльності учнів, узагальнення і систематизації відповідей учнів та інші, що використовує учитель.

2.      Ступінь виявлення знань, умінь і навичок – всебічність, глибина. Усвідомлення учнями виконаних домашніх завдань. Ліквідація виявлених недоліків.

3.      Правильність, об’єктивність оцінки вчителем відповідей учнів. Мотивування оцінки.

Пояснення нового матеріалу.

1.      Підготовка учнів до сприймання нового навчального матеріалу (методи і прийоми актуалізації і корекції опорних знань). Оголошення теми уроку. Постановка мети вивчення нового матеріалу, ознайомлення з планом уроку, стимулювання і мотивація пізнавальної діяльності.

2.      Відповідність змісту нового матеріалу вимогам програми, науковість, послідовність, повнота, впевненість, проблемність та емоційність викладання. Зв’язок із попереднім матеріалом, життям і досвідом учнів. Елементи цікавості, виділення вчителем стрижневих питань, використання засобів наочності. Доступність, правильність, культура мови вчителя. Характер контактування з класом.

3.      Політехнічна, прикладна й практична спрямованість викладання.

4.      Відповідність змісту навчального матеріалу цілям уроку. Оптимальність і відповідність використаних методів (бесіда, розповідь, пояснення, робота з книгою, демонстрація, ілюстрація, спостереження, індуктивний, дедуктивний, аналітичний, синтез, інформаційно-репродуктивний, проблемного викладання і ін.), прийомів (активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, стимулювання, розвитку інтересу, розвитку самостійності мислення й уважності учнів, формування спостережливості, зворотного зв’язку і ін.), форм (індивідуальних, групових, фронтальних) і засобів (ТЗН, наочність, підручник та ін.) вивчення нового матеріалу цілям уроку, характеру навчального матеріалу, віковим та індивідуальним особливостям учнів.

5.      Робота учителя з формування в учнів нових понять, тверджень, правил, способів розв’язання задач тощо.

Закріплення нових знань, умінь та навичок.

1.      Методи та форми закріплення вивченого матеріалу (бесіда, дискусія, демонстрація, ілюстрація, спостереження, дискусія, вправи, лабораторний метод, робота з підручником та ін)

2.      Активізація учителем самостійності та пізнавальної активності учнів у момент закріплення (порівняння, зв’язок з раніше вивченим, висновки, систематизація, узагальнення)

3.      Оцінка одержаної по каналу “зворотного зв’язку” інформації про ступінь розуміння й засвоєння учнями класу нового навчального матеріалу. Організація роботи із слабкими, середніми й здібними учнями із закріплення вивченого матеріалу.

Домашнє завдання.

1.      Характер і зміст теоретичного й практичного завдання; посильність та відповідність змісту уроку, інші завдання (поточне повторення), інші види завдань.

2.      Диференціація завдань за ступенем складності.

3.      Час подачі домашнього завдання на уроці, інструктивні вказівки учителя.

Підсумок уроку.

1.      Підсумки проведеної роботи на уроці, вчасність закінчення уроку, організованість учнів в кінці уроку.

ІV. Аналіз діяльності вчителя на уроці.

Знання фактичного матеріалу; вміння володіти увагою класу, організовувати його роботу, підвищувати активність, інтерес, увагу, тримати дисципліну, враховувати індивідуальні особливості кожного учня; стиль і тон у роботі (жвавий, рішучий, повільний, байдужий); педагогічний такт; спостережливість, вдумливість, витримка, винахідливість, емоційність; зовнішній вигляд, охайність; культура мовлення, поза, міміка, жестикуляція.

V. Аналіз діяльності учнів на уроці.

Дії учнів щодо досягнення мети; ставлення до вчителя; пізнавальний інтерес, рівень працездатності; вміння виділяти провідні ідеї, аналізувати, оцінювати підсумки своєї діяльності та однокласників, розвиток мислення; культура розумової праці; поведінка, дисципліна, чим пояснюється.

VІ. Аналіз організаційного аспекту.

Дотримування учителем головних вимог до уроку: виховних, дидактичних, психологічних, санітарно-гігієнічних; культура запису на дошці; раціональність використання часу.

VІІ. Висновки і пропозиції.

Досягнення мети, чи оптимальним шляхом йшов процес її досягнення; виконання плану уроку; виховне, освітнє і розвиваюче значення уроку; що цінного в цьому уроці. Поради вчителю, як закріпити й удосконалити позитивні моменти уроку чи подолати недоліки.

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.