Поняття про юкстапозити

 

За лексико-граматичними ознаками складні утворення здебільшого належать до іменників. В українському мовознавстві усталився термін юкстапозит, уведений у науковий обіг А. О. Білецьким, Н. Ф. Клименко. Під ним ми розуміємо кількаосновне складне слово, утворене шляхом складання слів або словоформ.

Оскільки дослідники мали дещо суперечливі думки щодо дериватів, утворених словоскладанням, то використовували й різні терміни для їхнього позначення: 1) складні слова або складні іменники (Л. А. Булаховський, В. Б. Фрідрак, А. А. Шеляховська, І. В. Агаронян), складні іменники на основі єднального зв’язку (Л. О. Леон); 2) складені слова (Л. Н. Засоріна, В. В. Акуленко-Тисенко, О. І. Мельникова, І. Г. Галенко), складені слова та словоскладання (В. О. Горпинич);

3) складні, складені або складноскладені слова (М. М. Шанський, Г. М. Абакшина, К. С. Горбачевич, Т. І. Кочеткова); 4) складноз’єднані слова (Д. І. Коков); 5) зближення (М. І. Привалова), зближення роздільно оформлених утворень (М. М. Шанський); 6) «крупноблочные слова» (Т. Д. Якубович); 7) апозитивні словосполучення номінативного характеру (С. С. Вартапетова); 8) складання з підрядним відношенням основ («Грамматика современного русского литературного языка», 1970); 9) нейтральні словосполучення (Н. С. Родзевич); 10) складні утворення з прикладкою (М. М. Фещенко); 11) сполучення іменників за типом прикладок (В. М. Русанівський); 12) зрощення (О. А. Стишов, З. С. Сікорська).

Отже, у сучасній лінгвістиці сформувалися основні концепції щодо характеру досліджуваних утворень, за якими вони розглядаються як:

І. Особлива категорія складних слів.

ІІ. Різного виду словосполучення.

ІІІ. Перехідне явище на межі лексики і синтаксису.

Щодо семантичного навантаження, то характерною ознакою юкстапозитів є наявність у їхній семантиці оцінки, відтінку модальності, емотивного моменту. Часто вони розвивають переносні значення, ніби розгортають метафору, закладену в співвідносний фразеологізм, і в такий спосіб створюють передумови появи нових словотвірних рядів дериватів.

Іноді складні слова підсилюють ті значення, що властиві відповідним фразеологізмам. Складні слова, пов’язані з ними, здебільшого не утворюють численних ланцюжків спільнокореневих афіксальних похідних. Характерно, що найбільше їх утворюється від фразеологізмів – формул побажання, вітання, як-от: хліб-сіль.

Отже, на семантичну і словотвірну структуру юкстапозитів впливає:

1) характер номінативного значення компонентів словосполучення, їхня предметність;

2) якісний склад лексичної семантики слів, поєднуваних у словосполучення, наявність у ньому певних семантичних компонентів, здатних оцінювати предмет і завдяки цьому поєднуватися з іншими компонентами значення;

3)  тип лексичних значень (пряме, переносне, спеціальне; вільне, фразеологічне), співвідносних із «складними словами морфологічно простих слів».

4) особливості лексичної сполучуваності слів, актуалізованих у словосполученнях.

 

 

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.