Частка - Page 5

Формотворчі частки
Формотворчими називаються частки, що використовуються для творення різних граматичних форм.
Більшість граматистів до формотворчих зараховує, насамперед, частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способу дієслова: хай здолає, нехай не за­тьмарить, вивчив би, зрозуміла б. Саме на ці частки, передусім, звер­тається увага і в шкільних підручниках, тоді як до формотворчих належать також частки -ся, -сь, за допомогою яких утворюються зворотні дієслова: збиратися, навчатися, готуватися; най-, що-, як-, які служать для творення форм найвищого ступеня порівняння при­кметників та прислівників: найкращий, щонайкращий, якнайкращий; найвище, щонайвище, якнайвище; був, була, було, за допомогою яких утворюються форми давноминулого часу: прийшов був, прийшла була, прийшло було.

Словотворчі частки
До словотворчих часток належать ті, за допомогою яких утворю­ються нові слова. Йдеться про частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -сь, аби-, де-, як-, чи-, що-, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, ані-. На думку авторів "Граматики української мови" (О.К. Безпояско та ін.), сюди можна зарахувати також частки -бо, -но, -то, -от, -таки.

Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, де-, аби-, -сь служать для творення неозначених займенників і прислівників: будь-хто, що-небудь, казна-який, дещо, абиде, колись; так само і заперечна частка ні використовується для творення заперечних займенників та при­слівників: нічий, нікуди, ніскільки; за участю часток не, ні можуть утворюватися також слова інших частин мови: неспокій, недоля, неві­льний, невдалий, нівроку, недарма, неволити, недодержати, неабиякий; за допомогою часток би, б, же, ж, то утворюються сполучники: щоб, якби, НІЖ, нібито, начебто, атож.

Словотворчу функцію інших часток можна простежити на таких прикладах: щодня, щомиті, чимало, чималенький, якомога та ін.
Виконуючи роль словотворчих формантів, частки з часом пере­творюються на префікси або суфікси (нікотрий, неволя, недобрий, найшвидше, якийсь, зустрітися). Проте за традицією вони ще й досі кваліфікуються як частки. Словотворчі частки завжди виступають у сполученні з іншими словами. На відміну від словотворчих мор­фем, вони можуть міняти місце у структурі слова і навіть відривати­ся від нього при відмінюванні: абихто і аби з ким, ніщо і ні до чого, все-таки і все ж таки.

З іншого боку, оскільки словотворчі частки вживаються у складі морфологічного слова, то представники комунікативного підходу до витлумачення функціонального статусу часток говорять про не­правомірність включення їх до часток як класу службових слів і пропонують відносити до синтетичних морфем. Безперечно, вико­нуючи словотворчі і формотворчі функції, деякі частки наближа­ються до морфем, але при цьому зберігають певну формальну неза­лежність, що дає всі підстави зараховувати їх до часток. Словотвор­чі частки, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частина­ми, формотворчі ж уживаються лише в окремих формах слів для вираження граматичних значень.

Основні правила написання словотворчих і формотворчих часток
Разом пишуться словотворчі: аби-, де-, не-, ні-, ані-, чи-, що-, -сь та формотворчі: най-, як-, що-, -ся, -сь частки у складі різних частин мови: абикуди, анітрохи, щогодини, небагато, невинний, кот­рийсь, якнайдорожче, вітатися. Якщо між часткою і займенником ставиться прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з чого, ні з якими. Частка що може стояти і після слова, до якого відноситься, — тоді вона пишеться окремо: хіба що, поки що, тільки що.
Разом пишуться і словотворчі частки би, б, же, ж, що, то у складі сполучників або інших часток: якби, ніби, немовбито, адже, абощо, атож, авжеж (але: адже ж, отже ж).

Через дефіс пишуться словотворчі частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, за допомогою яких утворюються займенники і прислівни­ки: будь-хто, який-небудь, казна-де, хтозна-як.

Через дефіс пишуться також і частки -бо, -но, -то, -от, -таки, коли вони виділяють значення окремого слова і стоять безпосеред­ньо після нього: зроби-но, якось-то, як-от, важкий-таки. Якщо ж між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, то всі три слова пишуться окремо: зроби ж но, якось би то. Частка -таки пишеться окремо ще й у тих випадках, коли стоїть перед словом, якого стосується: таки зустрів, таки виконав.
Формотворчі частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утво­рюються форми наказового і умовного способу, пишуться окремо: хай зростають, нехай приїдуть, купив би, приготувала б.

Щодо інших часток, які виражають смислові, модальні чи емо­ційно-експресивні відтінки, то вони пишуться окремо від інших слів. При цьому вчені наголошують, передусім, на роздільному на­писанні підсилювальних часток же, ж, вказівних то, от та деяких інших, наприклад: коли ж, зробив же, то сестра моя, от мурована церква.

Написання не разом чи окремо з різними частинами мови зале­жить від того, чим виступає не — часткою при певній частині мови чи префіксом у слові. Якщо не є заперечною часткою, то вона зав­жди пишеться окремо від тих слів, зміст яких заперечує; коли ж не вживається як префікс, то пишеться разом.


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012-2020

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.