Українське село 20-х років у п'єсах Миколи Куліша

 

Микола Куліш — один з найвидатніших українських драматургів XX століття, талант світового масштабу, що був спрямований на добро, на творен­ня й утвердження найблагородніших ідеалів гуманізму, правди, віри.

Трагічна доля письменника. Востаннє обізвавшись з Соловків, він зник у безвісті. Його правдиві талановиті твори довгий час були заборонені і лише зараз повертаються до українського читача і глядача.

Українське село 20-х років яскраво зображене в п'єсі "97". У ній автор звертається до трагічних подій в Україні після закінчення громадянської війни. Господарство зруйноване. Різко скоротились посівні площі, а те, що вродило, до зернини відбирали продзагони. Хліб вивозився до Москви, Петер­бурга, за кордон. А тут ще неврожай 1921 року. Почався страшний голод. Драма відтворює ці жахливі події і розповідає про боротьбу найбіднішого ук­раїнського селянства за краще життя. У той лиховісний час, коли смерть від кістлявої руки голоду підступила до слобідки Рибальчанської на Херсонщині, 97 незаможників підписали протокол, в якому ухвалили: "Забрати в церков срібло-злато і повернути на хліб голодним, котрі у нас дійсно пухнуть і мруть без соблюдєнія статистики" . Навколо вилучення церковних цінностей розгор­тається конфлікт між бідняками (Мусій Копистка, Параска, Смик Серьога, дід Юхим, Вася) і куркулями (Гнат Гиря, Годований, дід Онисько).

Головний герой твору — селяни, з яких яскраво виділяється постать го­лови комнезаму Мусія Копистки, "героя революції". Це розумний, простий і добрий чоловік, який щиро вірить у нове життя. Наймит, що й хати власної не мав, став одним з керівників у селі, і це вселяє в нього почуття відповідальності за все, що відбувається кругом. Згадаймо, як Мусій впіймав на брехні черниць і збирався всім розкрити очі на їх провокацію, щоб не баламутили народ.

Мусій Копистка завзято домагається вилучення церковних коштовнос­тей , бо свято впевнений, що гроші за хрест і чашу підуть на хліб для опухлих від голоду комунарів.

У вирішальні хвилини сутичок з багатіями (сцена реквізиції церковного золота, самосуду над людоїдами) Копистка, як представник нової влади, захи­щає бідняків, дає рішучу відсіч куркулям. Коли підбурюваниий багатіями натовп загрожує Мусієві розправою, той не тікає, як радить йому дружина, а бере на себе всю повноту влади: організовує ревком, щоб перешкодити самосудові: "Тут не треба обирати. Тут так: об'явився і шабаш. Аби тільки за бідний клас стояв. Такий совіцький закон є", — з впевненістю каже селянин .Це вже не простий сільський дядько, а вершитель своєї долі і своєї влади.

Навіть перед лицем смерті Мусій тримається мужньо і непохитно.

Образ Мусія Копистки драматург "вихватив, висмикнув із самісінької гущавини дніпровської голоти". Це був один з тих нових людей, яких Микола Куліш бачив у житті. В цьому образі втілено сподівання мільйонних мас найбіднішого селянства, яке віками мріяло про власну землю і щиро вірило, що революція дасть і землю, і волю, приведе до щастя.

Вірною помічницею Мусія є його дружина Параска. Вона в усьому підтримує свого чоловіка і навіть готова йти з ним на смерть, "нехай вбивають разом".

Але не всі встояли в боротьбі з голодом і куркулями. Секретар сільради Панько продався Гирі за шмат хліба і кусок смачної їжі, незаможник Іван Стоножкіа в голодному розпачі зраджує своїх товаришів. Та є ще такі, як дід Юхим, що вписав своє ім'я в протокол замість синового.

Куліш вважає призвідцями голоду куркулів, бо це вони сховали хліб. Це хитрі і підступні вороги, які хочуть взяти владу в свої руки, щоб і далі нещадно визискувати незаможних селян. Автор у п'єсі "97" показав жорстоку правду життя тогочасного українського села, включаючи нелюдський голод і випадки людоїдства. Однак в цей час письменник ще вірив, що революція пов'язана 3 жертвами, що через великі жертви, навальним ривком вперед під керівництвом партії можна вийти з цього тяжкого становища.

Темі українського села Куліш присвятив трилогію: "97", "Комуна в сте­пах", "Прощай, село". Якщо у "Комуні в степах" автор ще сподівається на побу­дову в селі нового життя, то третя п'єса трилогії своєю назвою вказує на зни­щення села, яке відбувалось в результаті примусової колективізації.

Три драматичні твори Миколи Куліша про українське село — це трагічний літопис загибелі цього села.

 


У випадку копіювання матеріалів на інший сайт обов'язковою є моя письмова згода
та пряме індексоване посилання на linguistika.com.ua
© 2012

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.