Текст
Українці... Не здолані горем діти Господні... Серед них були й такі великі світочі, що жаром серця зігрівали своє земляцтво на віки. Де вони сьогодні? Ждемо доброї долі, не докладаючи зусиль. Чого діждемося? Невже згасли найпалкіші почуття, найсміливіші думки, потомилися руки?!
Не вірмо! Ми є! І нам бути! Дух непокори, вічне прагнення волі, розум, виняткова працьовитість, витривалість, щедрість, привітність, ввічливість. У сукупності цих рис поставали ми здавна перед світом, сповнені власної самоповаги та поваги до ближніх. Усе це благородство душі плекалось упродовж історії у святилищах українських родин. Саме там формувався наш національний характер та життєве кредо. Велика мудрість етнопедагогіки не стерта часом, вона живе і нині. Чому ж тоді так часто озиваються у нас старі причини нашої недолі: ледачість, нерішучість, егоїзм ? Задумаймось! Час не жде!
(Пояснення значень виділених слів - на картці).
Хід роботи
1. Виразне читання тексту, корекція інтонування, словникова робота, пояснення ідейного змісту.
2. Захист знань представників груп у послідовності 1, 4, 5, 2, 3 (номер групи відповідає номеру виду речень у табл.).
3. Учні записують усі запропоновані приклади речень, виділяють граматичні основи, звертають увагу на розділові знаки в кінці речень.
Поглиблення знань
Продовження роботи в групах. Після характеристики речень за метою висловлювання (гр. 2).
Бесіда
1. Чому цей вид речень має саме таку назву?
2. Яку роль при цьому відіграє інтонація?
3. Чи кожне питання потребує відповіді?
Формування розуміння терміну "риторичне питання".
Над якими проблемами змушують задуматися риторичні питання тексту?
Робота групи 3 після захисту знань.
