3. Складання хронологічної таблиці життя й творчості М. Зерова
(у ході розповіді вчителя)
Літопис життя і творчості Миколи Зерова
1890 р., 26 квітня — народився в м. Зінькові в родині вчителя.
1898-1900 рр.— навчання в Зінківській 2-класній школі.
1900-1903 рр.— навчання в Охтирській гімназії.
1903-1908 рр.— навчання в Першій Київській гімназії.
1908-1914 рр.— студент історико-філологічного факультету Київського університету. Один із провідних діячів Київської української студентської громади.
1912 р.— початок літературної діяльності в журналі «Світло». _
1914 р.— блискучий захист роботи «Літопис Грабянки», закінчення університету.
1914 р.— знайомство з майбутньою дружиною Софією Лободою.
1914—1917 рр.— викладач у Златопільській гімназії.
1917-1920 рр.— викладач латини в Другій українській державній гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства і Академії Наук.
1919 р.— редактор журналу «Книгар».
1920 р., 13 лютого — вінчання із Софією Лободою.
1920 р., травень — дійсний член філологічної секції Українського наукового товариства.
1920 р.— вийшла книга «Антологія римської поезії» у його перекладах українською.
1920 р.— вийшла книга «Нова українська поезія».
1920 р., жовтень — переїзд сім'ї в Баришівку; викладання історії у соціаль- но-економічній школі.
1921 р.— вийшла збірка «Сонети і елегії».
1922-1933 рр.— професор, завідувач кафедри Київського інституту народної освіти.
1924 р.— вийшли друком лекції з історії літератури «Нове українське письменство» (1798-1870 рр.).
1924 р.— вийшла збірка «Камена».
1924 р.— опублікована монографія «Нове українське письменство».
1924 р.— вийшла монографія «Леся Українка».
1926 р.— побачила світ збірка статей «До джерел».
1928-1929 рр.— приїзд до Полтави, зустріч з Г. Мафетом, О. Ковінькою.
1929 р.— вийшла збірка статей «Від Куліша до Винниченка».
1929 р.— свій архів передає до Всенародної бібліотеки України, складає бібліографію своїх творів.
1934 р., вересень — звільнення від викладацької роботи в університеті, позбавлення можливості займатися науковою роботою.
1934 р., листопад — смерть сина.
1934 р., грудень — переїзд до Москви.
1935 р., квітень — арешт.
1936 р., лютий — суд, вирок «терористові» — 10 років таборів.
1936 р., травень — вивезений на Соловки.
1937 р., вересень — останній лист дружині.
1937 р., жовтень — справу переглянуто й винесено вищу міру покарання.
1937 р., З листопада — розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія).
1958 р., березень — реабілітований.
4. Перегляд документального фільму «Соловки. Місто сили. 2009»
(Режисер О. Замислов)
5. Слово вчителя
Майбутній поет М. Зеров із задоволенням показував Київ гостям, живописні куточки його, бо дуже любив це місто. Уважав, що оглядати місто краще навесні, «коли цвітуть каштани, і Дніпро ще не схоже на півдохле кошеня». Свій сонет, написаний у 1927 р., він і назвав «Київ навесні ввечері». У цьому місті він закінчив відому 1-у гімназію, де одночасно з ним навчався М. Бул- гаков. До речі, однокласником поета в Зіньківській міській школі був Павло Губенко, котрий потім стане Остапом Вишнею.
6. Виразне читання напам'ять учнем поезії
«Київ навесні ввечері» М. Зерова
7. Словникова робота
Сонет — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб ввд, еед і т.п.
