мо- лодь, їх було кинуто на братовбивчу вiйну.
Вiйна виснажує сили українського народу: занепадає виробництво, убожiють люди, масово гине молоде поколiння. Попри це лишаються незнищенними в часо-просторi тi цiнностi, якi єднають українцiв у нацiю. Якi саме, дiзнаємося, проаналiзувавши змiст новели «Марiя».
Аналiз змiсту твору.
Тестовi завдання
Методична ремарка.
За допомогою наведених запитань учитель швидко перевiрить готовнiсть класу до роботи з текстом новели, з’ясує, наскiльки уважно школярi прочитали i чи глибоко осмислили твiр. Кожен учень дiстає картку з тестовими завданнями, самостiйно опрацьовує її, потiм мiняється картками iз сусiдом по партi i, слухаючи правильнi вiдповiдi, якi називає вчитель, перевiряє роботу однокласника.
1.Часопростiр, у який подумки переноситься Марiя, сидячи коло хати:
А. Майбутнє України.
Б. Кращi далекi землi.
В. Минуле родини.
Г. Власне дитинство.
2. Коли не пустіла меншого сина зі старшим на вiйну:
А. Радiла, що хоч один коло матерi лишився.
Б. Шкодувала, що двоє старших теж не зосталися.
В. Втiшалася тим, що коло неї є ще й доньки.
Г. Розкаялася й побiгла наздоганяти старших, щоб узяли брата з собою.
3. Громадянська позицiя i поведiнка синiв викликали в Марiї
А. Спiвчуття.
Б. Повагу й гордiсть.
В. Обурення.
Г. Спротив.
4. На Сибiр за те, «що царя називав катом», забрано
А. Старшого сина.
Б. Середнього сина.
В. Молодшого сина.
Г. Чоловiка.
5. Марiя зустрiла козакiв-«завойовникiв»
А. Вороже.
Б. Привiтно.
В. Жартуючи.
Г. Байдуже.
6. Вiд непроханих гостей Марiя захищала образ
А. Шевченка.
Б. Святого Миколая.
В. Божої Матерi.
Г. Ісуса Христа.
7. Серце жiнки козаки розтопили
А. Пiснею.
Б. Розповiддю про її синiв.
В. Скупою чоловiчою сльозою.
Г. Поводженням з образом.
8.Символом єднання всiєї України стала в новелi
А. Материнська туга.
Б. Шевченкова могила.
В. Визвольна вiйна.
Г. Рiдна хата.
9. Описуючи Марiю («була жвава така, що i звiзду ймила би на кiнчик серпа»), автор використав
А. Гiперболу.
Б. Метафору.
В. Порiвняння.
Г. Перифразу.
10. З-помiж iмен Марiїних синiв не було iменi
А. Андрiй.
Б. Михайло.
В. Іван.
Г. Дмитро.
11. Марiя пригостила козакiв
А. Хлiбом.
Б. Салом.
В. Молоком.
Г. Кашею.
12. Гостi в Марiїнiй хатi поводилися
А. Зухвало.
Б. Нахабно.
В. Обережно.
Г. Чемно.
Бесiда за змiстом новели.
1. Якою автор змальовує Марiїну хату?
2. Чому Марiя чекає на «гостей» надворi?
3. Про що згадує жiнка?
4. Який свiй учинок i досi матерi соромно згадувати?
5. Як зустрiчає козакiв господиня?
6. Чому жiнка врештi повiрила прибульцям? Аналiз сюжету твору.
7. Чи можна назватисюжетновеликласичним? (Нi, бо тут традицiйнi елементи, як-от: експозицiя – Марiя на призьбi; зав’язка – прихiд козакiв, розвиток дiї – розмова з «гостями», кульмiнацiя – виступ сивого козака i розв’язка – козацька пiсня, – переплетенi з позасюжетними вкрапленнями: рефлексiйними звертаннями до минулого головної героїнi та iнших персонажiв, лiричним вiдступом-описом внутрiшнього стану Марiї пiд час слухання пiснi, змалюванням жахливих картин вiйни.)
8. Яку роль у сюжетi твору вiдiграє поданий уривок? Виразно прочитайте його, передаючи вiдповiдний настрiй.
Тiкало все, що жило. Ще недавно нiкому дорiг не ставало. Дiти несли за ними добуток, однi одних стручували в провали, ночами ревiли корови, блеяли вiвцi, конi розбивали людей i самих себе. За цими здурiлими людьми горiв свiт, немов на те, щоби їм до пекла дорогу показувати. Всi скакали в рiку, що несла на собi багряну заграву i подобала на мстивий меч, який простягся здовж землi. Дороги дуднiли й вiйну скрипiли, їх мова була страшна i той зойк, що родився зi скаженої лютостi, як жерло себе залiзо i камiнь. Здавало- ся, що земля скаржиться на тi свої рани. А як стрiнулися над рiкою, то гармати виважували зе- млю з її передвiчної постелi. Хати пiдлiтали вгору, як горючi пивки, люди, закопанi в землю, скам’янiли й не могли пiдвести руки, щоби перехре- стити дiти, червона рiка збивала шум з кровi, i вiн, як вiнок, кружляв коло голов трупiв, якi тихенько сунули за водою.
1.Який момент у творi можна назвати кульмiнацiйним? Свою думку обгрунтуйте.
(Кульмiнацiєю твору є виступ старого козака, який пiсля чергових звинувачень Марiї у злочинних намiрах не витримав i скинув з себе одежу, демонструючи, що не має сорочки, що з великого скарбу в нього є лише хустка, яку мати поклала, щоб побратими накрили очi, коли прийде смертний час. Вiдтак Марiя зрозумiла, що її «гостi» – це тi самi українцi, яких так поважали її сини, що й вони вболiвають за долю України, тiльки невiдомо чому опинилися у ворожому таборi. І на пiдтвердження цього усвiдомлення залунала пiсня.)
2. Для чого автор уводить у текст епiзод iз Шевченковою могилою?
(Це не просто спогади односельчанки, а насампе- ред ще один доказ на користь єдностi українського народу з обох бокiв Днiпра, а також виразний штрих до створення образу старшого Марiїного сина.)
Дослiдження автобiографiчних мотивiв.
Проблемне запитання.
Чи є в новелi «Марiя» автобiографiчнi мотиви?
Методична ремарка.
Учнi спробують вiдповiсти на це запитання одразу. Коли вони не впораються самотужки, учитель запропонує послухати подану iнформацiю й виконати кiлька наступних завдань, аби переконати учнiв, що твiр вписано в автобiографiчний контекст.
Слово вчителя. Прототипами багатьох новел Василя Стефаника були реальнi селяни. Не становить виняток i Марiя, котра, як згадував письменник у статтi «Пiд вражiнням вистави “Землi”», «...донедавна жила тут, близько коло мене. Умерла в бiльшiм завзяттю, нiж по програнiй вiйнi, а
