один. Отже, в образах Марiїних синiв автор змалював типових молодих українських iнтелiгентiв, до яких вiн i сам належав).
Розкрийте символiчнiсть i психологiзм образу Марiї, вiдповiдаючи на поданi запитання.
Методична ремарка. Оскiльки образ є наскрiзним у творi й багатогранним за своїм прихованим змiстом, доречно буде провести окрему бесiду, присвячену Марiї, де розкрити не тiльки образ, а й дослiдити художнi прийоми, за допомогою яких автор змалював свою героїню.
1. Коли ми бачимо Марiю вперше? Що особливого в її портретi помiчаємо?
(Читач зустрiчається з Марiєю в той день, коли вона, сховавши доньок у льоху, на призьбi власної ха- типустки чекає на «свiжих козакiв». Вражає погляд жiнки, її «великi, нещаснi очi, якi шукали на днi душi скарбiв цiлого життя». Єдиним штрихом натякнувши на багатий досвiд i душевну глибину, автор дає читачевi зрозумiти, що перед ним непересiчна особистiсть, доля якої потребує пильної уваги.)
2. Якою була молода Марiя? Чим радiла, за що переживала? Чи була доля прихильною до неї?
(Здорова, мiцна й витривала, вона народила своєму чоловiковi трьох таких же дужих тiлом i духом синiв. Була безмежно щаслива працею i дiтьми. Нiчого не боялася, ладна була задля дiтей добути й зiрку з неба. Вона не просто годила дiтям – жила їхнiм життям.)
3. Чи змiнювалася мати пiд впливом своїх синiв? (Вона зростала разом з ними духовно. Тiльки раз виявила свою слабкiсть як мати, що понад усе любить своїх дiтей: «Виймила з рукава нiж i сказала: найменший, Дмитро, най лишиться, а нi, то закопає зараз у себе нiж». Однак дуже скоро жiнка зрозумiла свою помилку i виправила її: «Бiжiм, синку, за ними, аби-м їх здогонила, най менi, дурнiй мужичцi, простять. Я не знала добре, я не винна, що моя голова здурiла, як тота Україна забирає менi дiти...»)
4. Як Марiя зустрiчає непроханих гостей? (Смiливо говорить з ними, виказуючи у вiчi загарбникам своє ставлення до них: «...йдiть грiйтеси в студенiй хатi... А мене можете отут бити нагайками, а на коханку, як видите, я вже стара»).
5. Перечитайте епiзод, у якому Марiя слухає козацьку пiсню (вiд слiв «Марiя отворила широко очi на козакiв...» до «...пiсня стає у Бога коло порога i заносить скаргу...»). Про що вона думає в цей час? Прокоментуйте слова: «Пiсня випростовувала її душу».
(Жiнка багато пережила за свiй нелегкий вiк. Вона усвiдомлює важливiсть усiх подiй, що сталися в її життi. Здатна аналiзувати й мислити масштабно, вписуючи власний життєвий досвiд у контекст суспiльно-iсторичних обставин. Її душа, збагачена цим досвiдом, годинами щастя i трагiчними подiями, наповнюється скарбами життєвої мудростi, без якої людське життя позбавлене сенсу).
6. Чому автор не дає розлогих характеристик героїнi? Яку роль вiдводить художнiй деталi? Прокоментуйте визначення письменником власних персонажiв як «образiв без рамки».
(Стислiсть викладу зумовлена, по-перше, жанровими особливостями твору. У новелi немає мiсця розлогим портретним описам, внутрiшнiм монологам чи лiричним вiдступам. Тому письменник кiлькома влучними штрихами передає всю повноту образу. Сиве волосся, яке стало таким за одну нiч, великi очi, що зазирали глибоко в душу, фiзична сила, яка збереглася до старостi – ось кiлька деталей, що їх використав автор для змалювання героїнi).
Знайдiть художнi деталi й випишiть вiдповiднi цитати, якi характеризують внутрiшнiй стан жiнки на рiзних етапах її життя.
Прочитайте характеристику творчої манери В.Стефаника. Доведiть цю тезу, iлюструючи мiркування цитатами з новели «Марiя».
Вiн завжди знає, як за допомогою найпростiших засобiв досягти найбiльшого враження... Його новели – як найкращi народнi пiснi, в яких нема риторики, анi сенти- ментальностi, а тiльки наочне, голе, просте, не пiдфарбоване життя, часто дуже сумна дiйснiсть, але оздоблена золотом найправдивiшої поезiї (І.Франко).
Вибудовуючи власний роздум, скористайтеся iнформацiєю, поданою на iнтерактивнiй дошцi.
В.Стефаник створив в українськiй лiтературi жанр реалiстично-психологiчної новели, для якої характернi психологiзм, драматизм зображуваних подiй, глибокий, але прихований лiризм i лаконiзм, зосередження основної уваги не на описi зовнiшнiх подiй iз життя сiльського люду, а на вiдтвореннi душевних трагедiй, породжених соцiальними та iншими причинами. Стислостi творiв письменника пiдпорядкована й побудова їх. Вiн не вдавався до етнографiчних описiв сiльських звичаїв i обрядiв, не подавав широких пейзажних картин. У його новелах майже немає iсторiї формування персонажiв. Автор мало говорить вiд себе, бiльше говорять чи роздумують його персонажi. Тому велику роль у новелах вiдiграють дiалоги й монологи. Крiм того, Стефаник не визнавав багатослiв’я. Вiн домагався, щоб кожне слово було вагомим, образним i вивiреним на слух, промовляло на повен голос. Концепцiя поетики художнього тексту В.Стефаника – максимальне наближення до реалiй життя через психологiю художнiх типiв.
Пiдсумок уроку
Прокоментуйте слова М.Коцюбинської. Як вони вiдображають iдейний задум проаналiзованої новели? Чому твiр «Марiя» актуальний для нас?
В наш час – час загальної стандартизацiї i морального збайдужiння, коли моральну аморфнiсть пiдносять до рiвня норми людської поведiнки i неминучої умови людського iснування, люди iнтуїтивно, а то й свiдомо тягнуться до морального очищення, шукають глибинних духовних джерел, до яких можна припасти, щоб вдовольнити свою духовну спрагу... У колi цих шукань – нове прочитання християнських духовних цiнностей, намагання заново вiдродити принципи народної моралi. І тут Стефаникiв досвiд на часi.
«Незакiнчене речення»
«Будувати себе», за В.Стефаником, означає ... .
«Душевна робота» – це ... .
Гартують людину лише ... .
Домашнє завдання
За мотивами новели В.Стефаника «Марiя» написати твiр-роздум на тему «У повнотi життєвих випробувань зростає душа».
