Головний "герой "Слова о полку Ігоревім" – князь Ігор Святославич. Це гордий і відважний, готовий віддати житія за батьківщину лицар. Він зневажає смерть, полон для нього - найбільша ганьба: "Лучче ж бо потятим бути, говорить він, - аніж полоненим..."
Ігор - вольова натура: він один зумів повернути тисяч і відступаючих воїнів назад, на допомогу Всеволодові, що знемагав, оточений половцями. Ігор не мислить себе окремо від дружини: "З вами, русичі, хочу голову свою положити, або напитися шоломом з Лону!".
На початку 90-х років XVIII століття А. І. Мусін-Пушкін, знавець руської старовини, придбав у монастирі Ярославля старовинний рукописний збірник. В цій книзі серед інших творів він-знайшов "Слово про Ігорів похід". Згодом поема була видана. Чудова знахідка викликала великий інтерес. Але під час пожежі в Москві рідкісна книга, яка належала Мусіну-Пушкіну, згоріла. Збереглися тільки перший надрукований текст та рукописна копія "Слова", зроблена для Катерини II.
Світова література знає небагато таких творів, які б захоплювали нові й нові покоління, перетинали межі країн і материків, здобували все ширшу й гучнішу славу. І саме до таких пам'яток належить безсмертне "Слово о полку Ігоревім" – героїчний, сповнений палкої любові до вітчизни, до свого народу твір.
"Слово" не розповідає про всі подробиці походу і поразки Ігоря, як не зробили літописні. Невдалий похід Новгород-Сіверського князя - це для автора тільки привід, щоб висловити свої пекучі роздуми, своє вболівання за долю рідної землі га її народу, щоб засудити князівські усобиці і незгоди. Головна ідея "Слова" - це заклик руських князів до єднання та захисту рідних земель.
